Правова допомога: ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР В УКРАЇНІ – ТЕОРІЯ І РЕАЛІЇ
Серед загальних засад регулювання сімейних відносин у Сімейному кодексі України закріплена можливість врегулювання цих відносин за домовленістю (договором) між їх учасниками. Поряд з цим, потрібно пам’ятати, що жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї.
Сімейний кодекс України, зокрема стаття 9 цього Кодексу, визначає загальні межі договірного регулювання відносин між подружжям, а саме: така домовленість не повинна суперечити вимогам Сімейного кодексу України, іншим законам та моральним засадам суспільства.
Шлюбний договір:
- регулює майнові відносини між подружжям, визначає їхні майнові права та обов’язки;
- визначає майнові права та обов’язки подружжя як батьків;
- не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
- не може зменшувати обсягу прав дитини, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. Також, у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу України і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.
Так, шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
Про необхідність застосування норм Цивільного кодексу України при визнанні шлюбного договору недійсним міститься вказівка і у статті 103 Сімейного кодексу України.
Виходячи зі змісту статей 9, 103 Сімейного кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності шлюбного договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:
1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства;
2) волевиявлення кожного із подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У частинах четвертій, п’ятій статті 93 Сімейного кодексу України містяться обмеження щодо змісту шлюбного договору: по-перше, договір не повинен ставити одного із подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище порівняно із законодавством; по-друге, за шлюбним договором не може передаватись у власність одному із подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
В свою чергу, категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище» має оціночний характер і підлягає доведенню.
Згідно ч. 4 ст. 93, ч. 1 ст. 103 Сімейного кодексу України положення шлюбного договору, що ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, порушують його права та інтереси, на вимогу такої сторони за рішенням суду можуть бути визнані недійсними з підстав, установлених Цивільним кодексом України.
При розгляді справ цієї категорії суди досліджують, в тому числі, чи не є умови шлюбного договору такими, що суперечать закону та ставлять сторін у надзвичайно невигідне матеріальне становище, чи не обмежені умови шлюбного договору права обох сторін.
Окрім того, як свідчення того, що умови шлюбного договору повністю відповідають волевиявленню сторін договору, окремому дослідженню підлягає питання, чи попередньо ознайомлені сторони при укладені договору з правовими наслідками недодержання при вчинені правочинів вимог закону, чи усвідомлювали вони природу правочину та значення своїх дій, чи перебували при здоровому розумі та ясній пам’яті, чи діяли добровільно, за відсутності будь-якого примусу як фізичного, так і психічного, чи був їм відомий зміст шлюбного договору при його укладенні, чи підписаний договір сторонами.
Також, судом може досліджуватися питання, чи не суперечать умови укладеного сторонами шлюбного договору вимогам ст.ст. 60, 97 Сімейного кодексу України, оскільки ст. 97 Сімейного кодексу України передбачає право подружжя домовитися про непоширення на майно, набуте ними в період шлюбу, положень ст. 60 цього Кодексу.
Таким чином, шлюбний договір неможливо визнати недійсним, якщо він укладений з урахуванням вищевикладених вимог, а тому задля того, щоб такий договір не було визнано недійсним в судовому порядку сторони договору мають дотримуватися вимог чинного законодавства та бути обізнаними з вимогами, які мають бути дотримані при укладені шлюбного договору.
Додатково повідомляємо, що при виникненні додаткових запитань та необхідності більш детальних роз’яснень законодавства, Ви маєте можливість зателефонувати за номерами телефонів: (03656) 2-10-08, (098) 815-07-37, (099) 938-25-83 з понеділка по п’ятницю з 9.00 год. до 18.00 год., оскільки на період запровадження карантину з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19 в Україні прийом громадян здійснюється в телефонному режимі. Адреса відділу «Дубенське бюро правової допомоги» для листування: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213, електронна пошта: dubenske@legalaid.rv.ua.
Також повідомляємо, що Ви маєте можливість отримати правову консультацію, звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним телефоном 0 800 213 103, або інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Анатолій Андріюк,
начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
