ОСНОВНІ ПОМИЛКИ ПІД ЧАС СПАДКУВАННЯ
Часто при спадкуванні майна померлих родичів українці роблять помилки, які можуть позбавити їх права на спадкування та призвести до передачі майна іншим особам.
Серед основних проблем слід виділити наступні:
- пропуск строків на оформлення спадщини;
- відсутність всіх необхідних документів для вступу в спадщину;
- черговість спадкування;
- наявність боргів у спадкодавця.
Порушення строків для прийняття спадщини
Найбільш типовою помилкою спадкоємців є вичікування 6 місячного терміну, після якого, як вони думають, можна приймати спадщину. Насправді, всі, хто претендує на отримання спадщини, повинні не пізніше 6 місяців з дня смерті спадкодавця звернутися до нотаріуса і заявити про свої права. Якщо цього не зробити, то після даного строку особа буде вважатися такою, що не прийняла спадщину.
Тому відразу після отримання свідоцтва про смерть можна йти до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. З собою необхідно мати документи, що підтверджують родинні зв’язки і документи, що підтверджують право власності на майно спадкодавця.
Нотаріус відкриває спадкову справу і після закінчення 6-місячного терміну видає спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за законом, або за заповітом. З цього моменту спадкоємець стає власником своєї частки майна і може нею розпоряджатися.
Якщо строки пропущені, то нотаріус відмовить у вчиненні нотаріальної дії. Тоді доведеться поновлювати строки для прийняття спадщини через суд (ст. 1272 Цивільного кодексу України), де доведеться довести поважність причини пропуску (тривале відрядження, хвороба тощо). Але тут важливо мати на руках постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, інакше в суд звертатися безглуздо.
Після подачі заяви спадкоємці часто стикаються із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відсутність документів
Часто спадкоємці думають, що головне подати заяву та не надають значення наявності правовстановлюючих документів на спадкове майно. У той же час, наприклад, неприватизована квартира не є спадковою масою, а належить територіальній громаді.
Дуже поширені помилки в написанні прізвищ, імен, по батькові, адрес в документах, що також призводить до необхідності встановлення різних юридичних фактів в судовому порядку.
Часто люди не знають як діяти, коли їм нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії через відсутність необхідних документів, і починають судитися з нотаріусом, втрачаючи час і гроші. В таких випадках суди відмовляють в задоволені позову, тому що не можуть підміняти собою нотаріусів.
Для цього існує процедура визнання права власності через суд. Наприклад, суд може витребувати з БТІ необхідні документи і в ході засідання встановити право власності.
Наступним проблемним питанням в умовах прийняття спадщини є питання щодо черговості.
Спори щодо черговості спадкування
Нерідкими є випадки, коли фактичне проживання однією сім’єю не підтверджене документально, а це впливає на черговість прийняття спадщини.
Наприклад, якщо у померлого є спадкоємці першої черги (дочка або син, перша дружина, з якою спадкоємець не встиг розірвати офіційно шлюб), а також після смерті залишилася дружина, з якою померлий прожив більше п’яти років у фактичному (цивільному) шлюбі, то в такому випадку діти і офіційна дружина є спадкоємцями першої черги, а дружина, з якою він проживав у незареєстрованому шлюбі, – четвертої.
У цьому випадку, спадкоємці попередньої черги успадковують все майно, а наступної – нічого не отримують. Часто спадкоємці наступних черг намагаються довести через суд, що вони також є спадкоємцями, і змінити черговість спадкування. Але такі спроби пов’язані з необхідністю доведення, що родичі не дбали про померлого, а доглядав за ним інший спадкоємець.
Втім трапляються випадки, коли спадкоємці більш високих черг в силу різних обставин можуть взагалі не знати про смерть спадкодавця, і в результаті втратити право на спадщину, яке отримають спадкоємці наступних черг.
Ще один проблемний нюанс визначення черговості пов’язаний з тим, що закон прямо не врегулював черговість спадкування внуками. І тут дуже багато залежить від дій людей, і зібраних ними доказів.
Нарешті, багато хто забуває, що разом з майном спадкоємець отримує і борги померлої людини.
За боргами платять спадкоємці
Найчастіше спадкоємцям доводиться мати справу з боргами по кредитах, наприклад, іпотечних. Закон встановлює, що вимоги кредитора задовольняються спадкоємцем повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Додатково повідомляємо, що при виникненні додаткових запитань та необхідності більш детальних роз’яснень законодавства, Ви маєте можливість зателефонувати за номерами телефонів: (03656) 2-10-08, (098) 815-07-37, (099) 938-25-83 з понеділка по п’ятницю з 9.00 год. до 18.00 год., оскільки на період запровадження карантину з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19 в Україні прийом громадян здійснюється в телефонному режимі. Адреса відділу «Дубенське бюро правової допомоги» для листування: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213, електронна пошта: dubenske@legalaid.rv.ua.
Також повідомляємо, що Ви маєте можливість отримати правову консультацію, звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним телефоном 0 800 213 103, або інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Анатолій Андріюк,
начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
