ПРОЕКТ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СЕМИДУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДУБЕНСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ПЕРІОД ДО 2031 РОКУ

Війна, гаряча фаза котрої триває в Україні вже п’ять років, поставила перед громадами та громадянським суспільством і громадськими активістами нові виклики і завдання.

Суттєве зменшення фінансування бюджетної сфери, незаплановані видатки пов’язані роботою з ветеранами війни, із прийняттям внутрішньо-переміщених, необхідність у започаткуванні заходів з інтеграції ВПО у громадське життя громади однозначно вплинули на підготовку, наповнення та розробку стратегії розвитку громади (далі Стратегія).

В розробці Стратегії основною метою було визначити стратегічні пріоритети розвитку громади, концентрацію коштів на визначені напрямки, залучення до планів розвитку громади на засадах широкої партисипації представників всіх верств населення громади, громадських і підприємницьких організацій і особливо соціально незахищених верств населення включно з ветеранами війни, ВПО у громаді. Для досягнення цих цілей брався до уваги реальний стан в сферах ефективності функціонування регіональної економіки, реорганізація існуючих бізнесів, релокація бізнесів з територій де ведуться бойові дії, більш ефективне використання кліматичних, мінерально-сировинних та геоекономічних чинників.

Особливість Стратегії полягає у виявленні найгостріших місцевих проблем з трансформацією у зрозумілий усім зацікавленим сторонам документ, щоб в найбільш оптимальніший спосіб відбувалось залучення мешканців та ресурсного потенціалу. Тільки отримавши уявний образ майбутньої економіки територіальної громади, враховуючи загальнодержавні пріоритети, оцінюючи конкурентні переваги, обмеження загрози і проблем територіальної громади, можна визначити тактичні й оперативні завдання його розвитку.

Під час розробки Стратегії розвитку Семидубської громади застосована методологія, яку використовує Програма «U-LEAD з Європою», яка сформувалася як синтез багатьох міжнародних шкіл та методологій стратегічного управління, зокрема, американської, західноєвропейської, польської, литовської, адаптованих до української управлінської практики. Ці основні принципи – це:

глибока і системна діагностика тенденцій соціально-економічного розвитку території та формування на основі їх аналізу реалістичних прогнозів;
експертний аналіз внутрішнього потенціалу та конкурентного зовнішнього середовища;
формування реалістичного бачення майбутнього та постановки реальних і досяжних стратегічних цілей, що ґрунтуються на соціально-економічному аналізі та експертному аналізі SWOT;
формування плану дій з врахуванням наявних ресурсів, їх джерел, термінів реалізації завдань, критеріїв виконання та конкретних виконавців;
узгодження основних засад стратегії розвитку з усіма найважливішими секторами громади;
залучення до розробки стратегії розвитку місцевих експертів;
врахування громадської думки через механізми широкого залучення громадськості до процесу стратегічного планування;
опрацювання дієвої системи управління стратегії розвитку, контролювання за його реалізацією, корегування та оновлення стратегії розвитку;

Залучення широкого кола громадян до творення стратегічного плану розвитку ТГ дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади. Розроблена таким чином Стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян.

Розробка Стратегіії розвитку Семидубської громади розпочалася зі створення робочої групи з розробки Стратегії розвитку Семидубської територіальної громади до 2031 року. Склад групи та положення про робочу групу було затверджено рішенням ради від 00.00.2026. Цим же розпорядженням було погоджено і сам процес стратегічного планування.

Основними завданнями, які стояли перед Робочою групою, були:

проведення опитування мешканців громади щодо головних проблем громади та пріоритетів розвитку;
проведення опитування підприємців з метою дослідження підприємницького клімату в ТГ;
збір інформації для формування соціально-економічного аналізу;
поширення інформації про хід стратегічного планування серед громади;

Основними методами роботи робочої групи були: мозковий штурм, індивідуальна та групова робота, дискусії та дебати, анкетні опитування експертів тощо.

МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

Методологія, яку використано при підготовці Стратегічного плану, розглядає сталий розвиток і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку. Залучення широкого кола громадян до процесу розробки стратегічного плану розвитку ТГ дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення викликів, які стоять пред громадою, забезпечити налагодження діалогу між ветеранами, ВПО, громадськістю та владою. Водночас однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади.

Для вивчення громадської думки та обговорення в широких колах положень Стратегії рішенням сесії Семидубської сільської ради від 00.00.2026 року затверджено склад Робочої групи з підготовки Стратегічного планування Семидубської територіальної громади. До складу Робочої групи ввійшли працівники сільської ради, депутати сільської ради, члени виконкому сільської ради, керівники підприємств та організацій, приватні підприємці та представники громадських організацій, освітяни. Загалом, це соціально активні люди різних професій та вікових категорій.

Розділ 1. Аналітична частина

1. Адміністративно-територіальний устрій

Семидубська сільська територіальна громада (СТГ) розташована в Дубенському районі Рівненської області.

Згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року, в рамках адміністративно-територіальної реформи в Україні, Рівненська область складається з 64 територіальних громад та поділяється на 4 райони - Вараський, Дубенський, Рівненський та Сарненський.

До складу Дубенського району входять 19 територіальних громад, зокрема 2 міські (Дубенська, Радивилівська,), 3 селищні (Демидівська, Млинівська, Смизька) та 14 сільських громад, серед яких Бокіймівська, Боремельська, Варковицька, Вербська, Козинська, Крупецька, Мирогощанська, Острожецька, Підлозцівська, Повчанська, Привільненська, Семидубська, Тараканівська, Ярославицька. Адміністративним центром району є місто Дубно.

Семидубська громада розташована на північному заході України, в південній частині Рівненської області та у східній частині Дубенського району.

Семидубська сільська територіальна громада (Дубенський район, Рівненська область) межує з такими громадами:

Північ: Мирогощанська сільська ТГ;

Південь: Шумська міська ТГ;

Захід: Тараканівська сільська ТГ;

Схід: Мізоцька селищна ТГ;

Адміністративним центром громади є село Семидуби.

Рисунок 1.1. Картографічне зображення Семидубської територіальної громади

Адміністративний центр громади розташований у селі Семидуби за 55 кілометрів від обласного центру м.Рівне та за 9 км від районного центру м. Дубно.

Семидубська територіальна громада утворена 22 грудня 2019 року внаслідок об’єднання Семидубської, Гірницької та Соснівської сільських рад Дубенського району Рівненської області. До складу громади увійшли населені пункти: Семидуби, Грядки, Довге Поле, Залужжя, Іваниничі, Тростянець, Здовбиця, Гірники, Збитин, Злинець, Клинці, Соснівка, Бондарі, Кліпець, Нагоряни та Ясинівка. У подальшому, 11 грудня 2020 року, до складу громади приєдналася Майданська сільська рада із селом Майдан.

До складу Семидубської СТГ входить 17 населених пунктів (рис.1.1.1): село Семидуби, яке є адміністративним центром громади та 16 сіл, а саме: Бондарі, Гірники, Грядки, Довге Поле, Залужжя, Збитин, Здовбиця, Злинець, Іваниничі, Клинці, Кліпець, Майдан, Нагоряни, Соснівка, Тростянець та Ясинівка.

Код адміністративно-територіальної одиниці Семидубської сільської територіальної громади відповідно до Кодифікатору адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ): UA56040310000052028.

1. Природно-географічна характеристика

Кліматичні умови

Клімат Семидубської територіальної громади є помірно-континентальним із достатнім рівнем зволоження та характерними рисами для лісостепової зони західної частини України. Для громади характерні м’які зими з частими відлигами та тепле, подекуди дощове літо. Середньорічна кількість опадів становить близько 600–700 мм, при цьому їх розподіл протягом року є нерівномірним. Найбільша кількість опадів спостерігається у літній період під час грозових злив.

Зимовий період зазвичай розпочинається наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив формується у кінці грудня - на початку січня. Літо настає наприкінці травня та триває до вересня, характеризуючись найвищими температурами повітря і ґрунту, активною вегетацією рослин та дозріванням сільськогосподарських культур. Рання осінь переважно відзначається ясною та помірно прохолодною погодою.

Погодні умови громади формуються під впливом повітряних мас атлантичного та континентального походження, що надходять у вигляді циклонів і антициклонів. Під час проходження атмосферних фронтів спостерігається нестійка погода зі зміною напрямків вітру та чергуванням опадів. Протягом року переважає хмарна погода, чому сприяють значне зволоження території та інтенсивне поверхневе випаровування.

До несприятливих кліматичних факторів для рослинності та сільського господарства належать ранні осінні та пізні весняні приморозки, а також надмірне зволоження в окремі роки. На території громади чітко простежуються всі чотири пори року, хоча їх часові межі є умовними та можуть змінюватися залежно від особливостей погодних умов конкретного року.

Геологічна будова, рельєф, ландшафтні особливості рельєфу

Семидубська територіальна громада розташована у південній частині Рівненської області в межах Волинської височини, що визначає особливості її геологічної будови та рельєфу. Геологічна основа території сформована переважно відкладами крейдового, неогенового та четвертинного періодів. У будові поверхневих шарів поширені лесовидні суглинки, піщано-глинисті відклади та алювіальні наноси, що сформувалися під впливом давніх водно-льодовикових процесів. Значний вплив на формування сучасного рельєфу мали ерозійні та акумулятивні процеси, пов’язані з діяльністю поверхневих вод.

Рельєф території є переважно рівнинним, слабохвилястим, місцями хвилясто-горбистим, що характерно для Волинської височини. Територія громади відзначається плавними перепадами висот без різко виражених форм рельєфу. У структурі рельєфу переважають пологі вододільні поверхні, незначно розчленовані долинами малих річок, струмків та пониженнями. На окремих ділянках сформувалися балки та неглибокі яри, розвиток яких пов’язаний із водною ерозією. Загалом рельєф громади є сприятливим для сільськогосподарського освоєння території, розвитку транспортної інфраструктури та розселення населення.

Ландшафтна структура громади представлена переважно агроландшафтами з чергуванням орних земель, луків, пасовищ та лісових масивів. Значну роль у формуванні природного середовища відіграють долинні комплекси малих водотоків, а також лісові насадження, які виконують ґрунтозахисну та водорегулюючу функції. Переважаючі типи ландшафтів належать до лісостепових височинних територій із високим рівнем господарського освоєння.

Гідрологічні умови

Усі річки Полісся Рівненщини належать до басейну правої притоки Дніпра – річки Прип’ять, яка є головною водною артерією області, хоча протікає на крайньому північному заході.

Живлення річок Рівненщини – змішане, з переважаючою часткою талих снігових вод. Решта стоку припадає на підземне та дощове живлення. Однак такий тип живлення більш характерний для поліських річок, де частка снігового живлення – 55–65 %, а підземного – 8–20 %. Для річок Волинської височини частка снігового живлення значно менша (25–45 %), і вона поступається або дорівнює частці підземного живлення (35–45 %).

Територією Семидубської сільської територіальної громади протікає значна кількість річок, зокрема Збитинка, Улька та Замишівка.

Збитинка - мала річка басейну Дніпра, ліва притока річки Вілія, що протікає в межах Рівненської області та частково територією Семидубської громади. Довжина річки становить 56 км, площа водозбірного басейну - 399 км². Долина річки переважно коритоподібна, у нижній течії її ширина сягає 3–5 км. Заплава двостороння, місцями заболочена, шириною від 30–50 м у верхів’ї до 500 м у нижній течії. Русло річки звивисте, шириною 5–8 м та глибиною 0,5–1 м. На річці споруджено ставки та невеликі водосховища, які використовуються для господарських потреб і регулювання водного режиму території.

Улька - річка в Україні, Рівненській області, Дубенському районі, ліва притока річки Тростянецька, басейн Стиру. Повністю протікає в Дубенському районі, бере початок у лісі на південь від села Кліпець, впадає в річку Замишівка в західній частині Острозької долини.

Замишівка - мала річка басейну Прип’яті, права притока річки Тартачка, що протікає в межах Дубенського району Рівненської області. Довжина річки становить близько 21 км, площа водозбірного басейну - 198 км². Долина річки асиметрична, шириною 3–6 км, із заболоченою заплавою. Русло річки має ширину від 2 до 8 м та використовується як водоприймач меліоративної системи. У заплаві річки здійснювався видобуток торфу, а в межах басейну створено меліоративну мережу та ставки. Річка бере початок поблизу села Зелений Дуб та протікає Острозькою долиною, а в межах громади над річкою розташоване село Майдан.

У структурі водних ресурсів важливе значення мають ставки та водосховища, які використовуються переважно для риборозведення, господарських потреб і частково рекреації. У межах долин водотоків поширені лучні та частково заболочені території, що виконують природоохоронну й водорегулюючу функції. Гідрологічний режим території значною мірою залежить від сезонного розподілу атмосферних опадів, танення снігу та рівня зволоження ґрунтів.

Ґрунти

На території Семидубської СТГ поширені різні типи ґрунтів, формування яких зумовлене природно-кліматичними умовами, геологічною будовою, рельєфом та особливостями водного режиму території. Ґрунтовий покрив громади характеризується значною строкатістю та представлений переважно ґрунтами лісостепового типу. (рис. 1.2.1).

Рис. 1.2.1 Структура ґрунтів Семидубської громади^{^[1]}

Найбільш поширеними є ясно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти, сформовані переважно на лесовидних суглинках. Дані ґрунти характеризуються середнім рівнем природної родючості та активно використовуються у сільськогосподарському виробництві. Вони придатні для вирощування зернових, технічних та кормових культур, однак потребують дотримання агротехнічних заходів для підтримання родючості та запобігання деградації.

На окремих ділянках громади поширені дернові піщані та глинисто-піщані ґрунти, сформовані переважно на водно-льодовикових відкладах. Дані ґрунти характеризуються легким механічним складом, підвищеною водопроникністю та меншою природною родючістю. Для ефективного сільськогосподарського використання вони потребують внесення органічних та мінеральних добрив, а також проведення заходів щодо регулювання кислотності.

У понижених формах рельєфу та на перезволожених територіях сформувалися торфовища низинні, торфово-болотні та лучні ґрунти. Для цих ґрунтів характерне близьке залягання ґрунтових вод, високий рівень зволоження та наявність процесів оглеєння. Такі території виконують важливі екологічні функції, зокрема регулювання водного режиму та підтримання біорізноманіття.

У межах заплав річок і понижених територій також поширені чорноземно-лучні ґрунти, які характеризуються відносно високою природною родючістю та сприятливими агрофізичними властивостями. Дані ґрунти використовуються переважно як сіножаті, пасовища або орні землі.

Структура земельного фонду

Територія громади становить 21304,5797 гектара (6,5% від загальної території Дубенського району).

Таблиця 1.2.2

Структура земельного фонду Семидубської СТГ

Призначення земель	Площа, га	Частка
ВСЬОГО:	21304,5797	100,0
Землі сільськогосподарського призначення	10050,4847	47,17
Землі житлової та громадської забудови	604,3781	2,84
Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення	30,00	0,14
Землі оздоровчого призначення	0	0
Землі рекреаційного призначення	1,07	0,01
Землі історико-культурного призначення	0	0
Землі лісогосподарського призначення	10284,085	48,27
Землі водного фонду	261,3657	1,23
Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення	73,1962	0,34

Природоохоронні території

На території Семидубської сільської територіальної громади розташовано 4 об’єкти природно-заповідного фонду України.

Клинцівський заказник - ентомологічний заказник місцевого значення площею 30 га, створений відповідно до рішення облвиконкому №343 від 22.11.1983 р. (зі змінами згідно рішення облвиконкому №98 від 18.06.1991 р.). Розташований поблизу села Клинці. Заказник створений з метою збереження місць розмноження диких комах - джмелів та бджіл-запилювачів, які мають важливе значення для підтримання біорізноманіття та природних екосистем території громади.

Ясинівський заказник - ентомологічний заказник місцевого значення в Україні. Об’єкт природно-заповідного фонду Рівненської області. Розташований неподалік від села Ясинівка. Площа 22 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 22.11.1983 року № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 року № 98). Перебуває у віданні ДП СЛАП «Дубенський держспецлісгосп» (кв. 45, вид. 1-5). Статус надано з метою збереження місць розмноження диких комах - джмелів, бджіл-запилювачів.

Мізоцький кряж - геологічний заказник місцевого значення площею 2255 га, створений відповідно до рішення облвиконкому №343 від 22.11.1983 р. зі змінами згідно рішення облвиконкому №98 від 18.06.1991 р., рішень обласної ради №322 від 05.03.2004 р., №584 від 27.05.2005 р. та №1331 від 25.09.2009 р. Розташований у межах Дубенського (1228 га) та Рівненського (1027 га) районів. Заказник створений з метою збереження цінних геологічних утворень, характерних форм рельєфу та природних комплексів Мізоцького кряжа, які мають важливе природоохоронне та наукове значення.

Заплава річки Іква - гідрологічний заказник місцевого значення площею 534 га, створений відповідно до рішення обласної ради №584 від 27.05.2005 р. Розташований у Дубенському районі Рівненської області, на південь від села Кліпець, у межах Любомирського лісництва ДП «Дубенський лісгосп». Заказник створений з метою збереження лісо-болотного природного комплексу заплави річки Іква, який виконує важливі водорегулюючі функції, сприяє підтриманню екологічного балансу території та збереженню рослинного і тваринного світу.

Смарагдова мережа

Смарагдова мережа (Emerald Network) – мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Смарагдова мережа формується у країнах, які не є членами ЄС, і є аналогічною до мережі Natura 2000, яка функціонує у країнах ЄС. Розробка Смарагдової мережі України розпочалася у 2009 році і триває досі. Наразі Смарагдова мережа в Україні включає близько 12% території країни, у тому числі чимало українських лісів. Основною передумовою для створення Смарагдової мережі є Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), до якої приєдналися більшість країн Європи. Україна ратифікувала Бернську конвенцію у 1996 році. Одним із положень Конвенції, уточненим рядом подальших нормативних актів, стало створення мережі Територій Особливого Природоохоронного Інтересу (Areas of Special Conservation Interest, ASCI), які і є складовими Смарагдової мережі.

Смарагдова мережа функціонує паралельно з мережею об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) та не є тотожною. Створена з метою збереження видів та оселищ, які охороняються Бернською конвенцією. Об’єкти ПЗФ часто створюються з іншою метою. Смарагдові території можуть як перекриватись з наявними об’єктами ПЗФ, так і включати інші території.

Об’єкти Смарагдової мережі Емеральд на території Семидубської громади є: Острозька прохідна долина.

Смарагдова мережа «Острозька прохідна долина» - це територія європейського значення, розташована в межах Семидубської громади. Вона простягається півднем громади з заходу на схід, що проходить поблизу сіл Грядки, Кліпець та Майдан. Дана територія має важливе природоохоронне значення та забезпечує збереження природних оселищ, міграційних шляхів тварин, підтримання біорізноманіття та екологічної цілісності регіону (рис.1.2.2).

Рисунок 1.2.2 Острозька прохідна долина на території Семидубської ТГ

Таблиця 1.2.3

Дані по смарагдовій мережі Острозької прохідної долини

Об’єкт смарагдової мережі	Острозька прохідна долина
Дата першого складання	2019-11
Дата оновлення	2020-06
Розташування	26.075800 довготи; 50.282700 широти
Площа	17170.5500 га
Довжина	73,38 км
Наявність на ділянці видів, які охороняються згідно з Резолюцією 6 Бернської конвенції	земноводні – 1; рептилії – 1; птахи – 6; безхребетні – 1; ссавці – 3; рослини – 5.
Інші важливі види флори та фауни	птахи – 4; безхребетні – 7; рослини – 27.
Посилання на форму даних по об’єкту	https://natura2000.eea.europa.eu/Emerald/SDF.aspx?site=UA0000424

Екологічна мережа

Екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні.

На території Семидубської територіальної громади сформовані об’єкти екологічної мережі регіонального значення, до яких належать Малопільський екологічний коридор, Північноподільсько–Кременецький (Гологоро-Кременецький) екологічний коридор та Мирогощансько-Бущанський екологічний субкоридор (рис.1.2.3). Ці природні структури відіграють ключову роль у підтримці біорізноманіття, забезпечуючи екологічну зв’язність території та створюючи умови для міграції тварин, збереження цінних природних комплексів і стабілізації екосистемних процесів в межах громади.

Малопільський екологічний коридор - це об’єкт екологічної мережі, що забезпечує зв’язок між природними ядрами та міграцію видів. На території Семидубської громади він проходить центром із заходу на схід, відіграючи ключову роль у збереженні біорізноманіття регіону.

Територією громади пролягає Північноподільсько–Кременецький (Гологоро-Кременецький) екологічний коридор, який є складовою регіональної екологічної мережі та виконує важливу природоохоронну функцію. Екологічний коридор забезпечує збереження природних ландшафтів, підтримання міграційних шляхів тварин, поширення рослинних видів та формування екологічних зв’язків між природними територіями. В межах громади коридор пролягає південною частиною території через село Майдан, охоплюючи природні та напівприродні ландшафти, що мають важливе значення для підтримання біорізноманіття та екологічної стабільності території.

Північною частиною території Семидубської ТГ із заходу на схід пролягає Мирогощансько-Бущанський екологічний субкоридор, який є складовою регіональної екологічної мережі Рівненської області. У межах громади субкоридор проходить через села Семидуби, Тростянець, Бондар, Ясинівка, Іваниничі, Здовбиця, Злинець, Гірники, Збитин та Клинці. Даний екологічний субкоридор забезпечує підтримання природних зв’язків між природними комплексами, сприяє міграції видів тварин і рослин, збереженню біорізноманіття та формуванню екологічної стабільності території.

Рисунок 1.2.3 Картосхема регіональної екологічної мережі Рівненської області

1. Демографічна та соціальна характеристика

За даними реєстру територіальної громади на початок 2026 року населення громади становило 3375 осіб.

Показник щільності населення складає 15,6 осіб/км².

Таблиця 1.3.1.

Населення Семидубської ТГ та сукупно в населених пунктах (станом на початок відповідного року)

Показник

2020

2021

2022

2023

2024

2025

2026

Чисельність

населення, осіб

4200

4110

4050

3900

3709

3501

3375

Аналіз демографічної ситуації свідчить про стійку тенденцію до скорочення чисельності населення Семидубської сільської територіальної громади протягом 2020–2026 років. Чисельність населення громади зменшилась з 4200 осіб у 2020 році до 3375 осіб у 2026 році, тобто на 825 осіб або майже на 19,6 %. Найбільш суттєве скорочення спостерігається починаючи з 2022 року, що пов’язано із загальнодержавними демографічними процесами, міграцією населення, наслідками воєнного стану, природним скороченням населення та соціально-економічними чинниками.

Таблиця 1.3.2

Чисельність населення населених пунктів Семидубської ТГ (станом на 01.01.2026)

№	Назва населеного пункту	Загальна чисельність населення
1	с. Бондарі	70
2	с. Гірники	180
3	с. Грядки	240
4	с. Довге Поле	301
5	с. Залужжя	157
6	с. Збитин	136
7	с. Здовбиця	290
8	с. Злинець	251
9	с. Іваниничі	33
10	с. Клинці	99
11	с. Кліпець	34
12	с. Майдан	256
13	с. Нагоряни	141
14	с. Семидуби	645
15	с. Соснівка	320
16	с. Тростянець	211
17	с. Ясинівка	11

Розподіл населення Семидубської сільської територіальної громади за населеними пунктами є доволі неоднорідним. Найбільшим за чисельністю населення серед населених пунктів є село Семидуби.

Таблиця 1.3.2

Віковий склад населення по населених пунктах Семидубської сільської територіальної громади станом на 01.01.2026 року

Населений пункт	Чоловіки								Жінки
Населений пункт	Всього	0-6	7-14	15-17	18-26	27-59	60-89	90+	Всього	0-6	7-14	15-17	18-26	27-59	60-89	90+
с. Бондарі	30	1	1	0	2	19	7	0	40	3	2	0	1	20	13	1
с. Гірники	88	5	4	1	10	46	22	0	92	2	6	3	3	44	34	0
с. Грядки	119	7	12	3	9	61	27	0	121	6	3	5	12	54	40	1
с. Довге Поле	144	4	10	3	13	82	32	0	157	7	8	9	14	73	43	3
с. Залужжя	80	10	6	2	10	42	10	0	77	2	7	5	7	33	23	0
с. Збитин	59	3	4	0	4	33	14	1	77	2	4	5	7	23	36	0
с. Здовбиця	132	7	19	5	10	69	22	0	158	5	12	6	20	73	41	1
с. Злинець	126	6	10	6	12	65	27	0	125	3	15	3	10	67	27	0
с. Іваниничі	18	1	0	0	0	9	8	0	15	0	0	0	2	6	6	1
с. Клинці	47	0	4	0	3	24	16	0	52	1	4	1	2	19	24	1
с. Кліпець	18	0	2	0	0	10	6	0	16	0	0	0	1	1	13	1
с. Майдан	130	6	14	4	11	66	28	1	126	3	11	3	13	49	47	0
с. Нагоряни	68	1	7	2	9	36	13	0	73	5	7	2	6	33	18	2
с. Семидуби	300	11	26	15	23	159	65	1	345	13	35	13	27	154	100	3
с. Соснівка	150	9	15	5	18	74	29	0	170	10	19	6	16	66	51	2
с. Тростянець	97	5	11	8	11	42	20	0	114	5	15	3	10	51	30	0
с. Ясинівка	7	0	0	0	0	4	3	0	4	0	0	0	0	3	0	1
Всього	1613	76	145	54	145	841	349	3	1762	67	148	64	151	769	546	17

У віковій структурі переважає працездатне населення – 57%, частка дітей (0-17 років) становить 16%, люди старшого віку – 27%.

Рис.1.3.1 Структура вікового складу населення Семидубської сільської територіальної громади станом на 01.01.2026 р.

Ситуація на ринку праці протягом останніх років визначалась загальним соціально-економічним станом та формувалась під впливом як загальнодержавних, так і регіональних тенденцій розвитку.

Загалом, громада відчуває демографічні та соціально-економічні виклики, характерні для більшості сільських територій України.

Для прогнозування чисельності населення територіальної громади до уваги приймається наявна інформація щодо динаміки змін протягом останніх років.

Враховуючи відсутність офіційних демографічних прогнозів, для виконання розрахунків прийнято припущення щодо подальшого поступового скорочення чисельності населення Семидубської сільської територіальної громади у 2027–2033 роках із помірними темпами зменшення. Очікується, що станом на 2033 рік чисельність населення громади становитиме близько 2,8 тис. осіб.

Протягом попередніх років за рахунок зростання рівня мінімальної заробітної плати та інших доходів домогосподарств спостерігалося певне покращення соціально-економічних умови життя населення. (див. Таблицю 1.3.4).

Таблиця 1.3.4

Динаміка показників наявного доходу на одну особу та сукупні ресурси

на одне домогосподарство (середні показники для Рівненської області)^{^[2]}

Показник	2017	2018	2019	2020	2021
Середній розмір домогосподарства, осіб	3,04	3,04	3,04	3,04	3,03
Сукупні ресурси на одне домогосподарство, грн. на місяць	8081,8	9610,8	12405,9	13030,9	15783,0
Наявний дохід на одну особу, грн. на місяць	3992,4	4459,25	4659,75	4945,83	5643,91
Індекс інфляції	115,0	109,3	104,4	105,3	109,6

1. Економічна характеристика

Економіка Семидубської громади має переважно бізнес у таких сферах, як сільське господарство, розведення великої рогатої худоби молочних порід, та інші.

Основним сектором економіки громади є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Крім того, у громаді представлені такі напрями діяльності, як розведення великої рогатої худоби, вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників та інші.

Повномасштабна війна проти України у 2022 році спричинила негативні тенденції у розвитку промисловості через низку дестабілізаційних факторів.

Труднощі із логістикою, падіння попиту на продукцію, скорочення замовлень через військові дії, несприятлива цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках, наявність складнощів з постачанням сировини, висока собівартість виробництва, зростання цін на вантажні перевезення та високі ціни на енергоносії, значні курсові коливання – всі ці фактори негативно впливають на можливість здійснення виробничої діяльності підприємствами – виробниками промислового комплексу громади.

Промисловий сектор економіки громади складається з:

СФГ «СЕРПАНОК» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур);

ФГ «БІ-АГРО» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур);

СВК «ГОРИЗОНТ» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур);

ФГ «ДЕНАСТІЯ» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур);

ФГ «ВІЗІ» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур);

ФГ «КУРС-АГРО» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур);

ФГ «ПРОЛІСОК» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур);

ФГ «САДЗЕМ» (вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників);

ФГ «ГОРБАШМИ» (розведення великої рогатої худоби молочних порід);

Сфера торгівлі та послуг

На території Семидубської сільської територіальної громади функціонує мережа об’єктів торгівлі та сфери послуг, представлена переважно магазинами зі змішаним асортиментом товарів у населених пунктах громади, які забезпечують повсякденні потреби населення. Серед об’єктів торгівлі на території громади здійснюють діяльність магазини «Тартак», «Вікторія», «Крамниця» та інші заклади роздрібної торгівлі, що забезпечують мешканців продовольчими та непродовольчими товарами. Загалом сфера торгівлі громади представлена переважно малими приватними торговельними об’єктами місцевого значення.

Фінансовий стан та бюджет територіальної громади

Бюджет Семидубської СТГ формується відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У 2025 році доходи бюджету Семидубської громади склали 53 855 972.6 грн. Збільшення надходжень доходів бюджету територіальної громади за 2025 рік відносно 2024 року склало 10405969,7 грн. Показники бюджету Семидубської сільської територіальної громади, 2021- 2025 рр. наведені в Таблиці 1.4.1.

Таблиця 1.4.1

Показники бюджету Семидубської сільської територіальної громади, 2021- 2025 рр.

Показник	2021 р.	2022 р.	2023 р.	2024 р.	2025 р.
Загальний бюджет (за доходами), тис. грн	37164,4	47135,4	40539,4	43450,0	53856,0
Загальний бюджет (за видатками), тис. грн	36561,0	40132,6	43871,2	46844,8	52269,9

Податкові надходження

Податкові надходження Семидубської сільської територіальної громади протягом 2021–2025 років характеризуються загальною тенденцією до зростання, що свідчить про поступове зміцнення фінансової спроможності громади. Загальний обсяг податкових надходжень збільшився з 17,2 млн грн у 2021 році до 29,6 млн грн у 2025 році. Провідну роль у структурі доходів бюджету займають податки на доходи та прибуток, частка яких є найбільшою серед усіх податкових надходжень громади. Водночас суттєве значення мають місцеві податки та збори, обсяги яких демонструють стабільне щорічне зростання, що свідчить про посилення ролі власних доходів бюджету громади.

Рентна плата за використання природних ресурсів та внутрішні податки на товари і послуги мають меншу частку у структурі надходжень, однак забезпечують додаткову диверсифікацію джерел формування бюджету громади. Загалом динаміка податкових надходжень свідчить про поступове зростання фінансового потенціалу Семидубської сільської територіальної громади, що створює передумови для подальшого розвитку комунальної інфраструктури, у тому числі у сфері управління відходами. Структуру податкових надходжень бюджету Семидубської СТГ у 2021–2025 рр. наведено у таблиці 1.4.2.

Таблиця 1.4.2

Структура податкових надходжень бюджету Семидубської сільської територіальної громади у 2021-2025 рр. (тис. грн)^{^[3]}

Напрямок	2021 р.	2022 р.	2023 р.	2024 р.	2025 р.	Середньо річний відсоток, %
Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової праці, тис. грн	10017,6	20137,1	12159,9	14197,6	18203,4	61,7
Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів, тис. грн	2550,9	1909,4	1455,6	1574,3	1565,7	8,1
Внутрішні податки на товари та послуги, тис. грн	27,3	36,8	61,7	120,9	79,9	0,25
Місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України тис. грн	4536,2	6099,8	7264,9	8047,0	9710,8	29,8
Інші податки та збори, тис. грн	33,2	43,0	35,7	40,8	54,4	0,15
Разом, тис. грн	17165,3	28226,1	20977,9	23980,6	29614,3	100

Видатки

Видатки бюджету Семидубської ТГ на 2021 - 2025 роки планувалися відповідно до очікуваних надходжень формувалися за бюджетними програмами згідно з програмно- цільовим методом складання бюджету, зокрема на виконання:

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Семидубської сільської ради на 2022 - 2025 роки, які затверджені рішеннями Семидубської сільської ради 24 грудня 2021 року, №1367.

Видатки бюджету Семидубської СТГ спрямовуються на забезпечення потреб громади. Основна сума спрямовується на забезпечення освіти та в середньому за останні роки становить – 63,2%. Суттєва частка видатків йде на загальнодержавні функції – 30,6%. Структуру видатків бюджету Семидубської СТГ у 2021- 2025 рр. наведено у таблиці 1.4.3.

Таблиця 1.4.3

Структура видатків бюджету Семидубської сільської територіальної громади у 2021-2025 рр. (тис. грн)

Напрямок	2021 р.	2022 р.	2023 р.	2024 р.	2025 р.	Середньо річний відсоток, %
Загальнодержавні функції, тис. грн	9921,7	13461,9	14933,8	13733,1	15042,0	30,6
Громадський порядок, безпека та судова влада, тис. грн	0	139,9	187,6	167,5	491,6	0,4
Економічна діяльність, тис. грн	298,5	0	187,1	184,0	268,5	0,4
Житлово-комунальне господарство, тис. грн	200,6	36,8	67,6	237,9	642,9	0,5
Охорона здоров’я, тис. грн	0	0	0	0	0	0
Духовний та фізичний розвиток, тис. грн	1370,6	1514,3	1671,2	1991,3	1893,3	3,8
Освіта, тис. грн	24574,5	24799,7	26338,3	29858,2	33181,1	63,2
Соціальний захист та соціальне забезпечення, тис. грн	95,5	179,9	385,9	672,8	703,5	0,9
Охорона навколишнього середовища, тис. грн	99,7	0	99,7	0	47,0	0,2
Разом, тис. грн	36561,0	40132,6	43871,2	46844,8	52269,9	100

Фінансова спроможність громади

За результатами аналізу рівня фінансової спроможності територіальних громад за підсумками 2024 року, що оприлюднені порталі decentralization, Семидубська громада знаходиться на критичному рівні спроможності та займає 46 сходинку серед 64-ї громади Рівненської області.

Критерії рівня фінансової спроможності та показники Семидубської СТГ підсумками 2024 року:

доходи загального фонду на мешканця – 5450,4 грн.,
видатки загального фонду на мешканця – 9993,9 грн.,
видатки на утримання апарату управління на мешканця – 2453,8 грн.,
капітальні видатки на мешканця – 217,9 грн.,
рівень дотаційності бюджетів – 9,6%,
частка управлінських видатків – 45,0%
частка бюджетних видатків на оплату праці – 85,4%,
частка капітальних видатків бюджету – 2,1%,
видатки на культуру, фізкультуру і спорт на мешканця – 452,4 грн.,
частка трансфертів у дохідній частині бюджету – 42,0%,
частка місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету без трансфертів – 33,5%.

За підсумками 2023 року рівень фінансової спроможності Семидубської СТГ було оцінено як «низький» із сумою балів – «-2», що є кращим результатом у порівнянні з 2021 роком, коли рівень було визначено як «критичний» із сумою балів - «-5».

Житлово-комунальна інфраструктура

Житловий фонд

Житлова забудова у населених пунктах Семидубської сільської територіальної громади складається з індивідуальних садиб.

Житловий фонд територіальної громади за рівнем доступу до базових комунікацій має наступні параметри:

помешкань, які підключені до централізованого водопостачання – відсутні;
помешкань, які підключені до централізованого водовідведення – відсутні;
помешкань, які підключені до централізованого газопостачання – 921 абонентів;
помешкання, які підключені до централізованого теплопостачання – відсутні;
помешкання, які підключені до централізованого електропостачання – 2064 абонентів.

Система водопостачання і водовідведення

Населені пункти Семидубської територіальної громади не мають централізованого водопостачання. Для побутових потреб мешканці використовують воду з шахтних колодязів та індивідуальних свердловин.

Централізована система водовідведення в громаді також відсутня. У будинках, обладнаних водопроводом, стічні води відводяться через місцеві або індивідуальні каналізаційні споруди. Там, де відсутні водопровід і каналізація, населення використовує дворові вбиральні.

Система газопостачання

Газопостачання населених пунктів Семидубської сільської територіальної громади забезпечується Дубенським УЕГГ Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». До мереж газопостачання на території громади підключено близько 921 абонентів. Водночас централізоване газопостачання охоплює не всі домогосподарства громади, тому в окремих житлових будинках, де відсутнє підключення до газорозподільних мереж, населення використовує альтернативні джерела теплопостачання, зокрема твердопаливні котли, пічне опалення та електронагрівальні пристрої.

Теплопостачання

Централізовані системи теплопостачання в Семидубській ТГ не функціонують. Опалення житлових та громадських приміщень здійснюється індивідуальними джерелами тепла: пічним опаленням, газовими балонами, твердопаливними котлами, частково – електричним опаленням.

Медичні заклади

На території Семидубської сільської територіальної громади функціонує мережа закладів охорони здоров’я первинного рівня, що забезпечує надання базових медичних послуг населенню громади. Медична інфраструктура представлена 2 амбулаторіями загальної практики сімейної медицини та 8 фельдшерсько-акушерськими пунктами, які обслуговують жителів населених пунктів громади. Наявність таких закладів сприяє забезпеченню доступності первинної медичної допомоги, проведенню профілактичних заходів, первинного огляду пацієнтів та наданню невідкладної долікарської допомоги на місцевому рівні.

Заклади освіти

На території громади функціонують п’ять закладів ЗЗСО:

Семидубський ліцей Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.
Здовбицька гімназія Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.
Соснівська гімназія Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.
Тростянецька початкова школа Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.
Філія с.Грядки Соснівської гімназії Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

На території Семидубської СТГ функціонують шість закладів ЗДО:

Дошкільний підрозділ Здовбицької гімназії Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.
Дошкільний підрозділ с.Майдан філії с. Грядки Соснівської гімназії Семидубської сільської ради.
Дошкільний підрозділ Тростянецької початкової школи Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.
Дошкільний підрозділ філії с. Грядки Соснівської гімназії Семидубської сільської ради.
Семидубський заклад дошкільної освіти.
Соснівський заклад дошкільної освіти Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Заклади культури

На території Семидубської сільської територіальної громади функціонує мережа закладів культури, які забезпечують організацію культурно-дозвіллєвої діяльності, збереження місцевих традицій та проведення громадських заходів у населених пунктах громади. Культурна інфраструктура представлена 2 будинками культури, 7 сільськими клубами та 5 публічно-шкільними бібліотеками. Зазначені заклади відіграють важливу роль у культурному житті громади, сприяють розвитку творчої активності населення, проведенню освітніх, просвітницьких і виховних заходів, а також забезпечують доступ жителів до бібліотечних та інформаційних послуг.

Транспортні засоби і техніка

Відомості про кількість та характеристики транспортних засобів, зареєстрованих на території Семидубської сільської територіальної громади, відсутні.

Транспортна мережа

Транспортна мережа Семидубської сільської територіальної громади представлена переважно автомобільними дорогами загального користування місцевого значення, вулично-дорожньою мережею населених пунктів та під’їзними шляхами до об’єктів житлової, соціальної, виробничої й сільськогосподарської інфраструктури. Автомобільне сполучення забезпечує зв’язок адміністративного центру громади - села Семидуби - з іншими населеними пунктами громади, а також із районним центром та суміжними територіальними громадами. Залізничне сполучення безпосередньо на території громади відсутнє, тому основне транспортне навантаження припадає саме на автомобільний транспорт. Внутрішня транспортна мережа має важливе значення для щоденного пересування населення, підвезення учнів до закладів освіти, доступу до медичних, адміністративних і соціальних послуг, а також для перевезення сільськогосподарської продукції та побутових відходів. Водночас значна частина автомобільних доріг та вулиць у населених пунктах громади перебуває у незадовільному або частково задовільному стані та переважно потребує проведення поточного чи капітального ремонту, належного експлуатаційного утримання, покращення дорожнього покриття і підвищення рівня безпеки дорожнього руху.

Дані про обласні та районні автомобільні дороги загального користування місцевого значення наведено у таблиці 1.4.4.

Таблиця 1.4.4

Обласні та районні автомобільні дороги загального користування місцевого значення в межах Семидубської СТГ

Індекс та номер шляху	Найменування автомобільних доріг	Загальна протяжність, кілометрів
С 180402	Бондарі - Соснівка	3,0
С 180420	Довге Поле - Грядки	5,6
С 180614	Залужжя - Узлісся	4,3
С 180415	Іваниничі - Тростянець	1,4
С 180410	Нагоряни - Соснівка	2,0
С 181004	/Т – 18-17/ - Тростянець	4,5
О 180413	/О 180403/ - Майдан	17,1
О 181312	Пустоіванне - Грядки	11,0
О 180803	/М – 06/ - Глинськ – Здовбиця - Новосілки	30,4
О 180406	/О 180403/ - Здовбиця - Клинці	12,9
О 180403	Дубно – Семидуби - Кліпець	22,7

Розташування населених пунктів

Адміністративний центр Семидубської сільської громади розташований у с. Семидуби по вулиці Центральна, 53.

Село Семидуби розташоване на сході Дубенського району Рівненської області за 55 кілометрів від обласного центру м. Рівне та за 9 км від районного центру м. Дубно.

Автошляхи обумовлюють подальший поділ населених пунктів громади на умовні логістичні ділянки, які наведено у таблиці 1.4.5.

Таблиця 1.4.5

Населені пункти Семидубської громади та їх характеристики

№	Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу	Відстань до адміністративного центру територіальної громади, км
	Ділянка 1 (Північна)
1	с. Злинець	4,3
2	с. Здовбиця	3,7
3	с. Гірники	6,8
4	с. Збитин	9,9
5	с. Клинці	12,8
6	с. Іваниничі	8,2
7	с. Ясинівка	13,0
8	с. Семидуби	-
9	с. Тростянець	7,2
10	с. Нагоряни	10,5
11	с. Бондарі	14,8
	Ділянка 2 (Центральна)
12	с. Залужжя	6,3
13	с. Соснівка	11,4
14	с. Кліпець	15,8
15	с. Довге Поле	3,2
16	с. Грядки	7,7
	Ділянка 3 (Південна)
17	с. Майдан	21,4

Розділ 2. SWOT-аналіз Семидубської громади

Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких сторін та загроз розвитку Семидубської територіальної громади

SWOT-аналіз – метод стратегічного планування, що базується на встановленні зв’язку між характерними для територіальної громади внутрішніми сильними і слабкими сторонами та зовнішніми можливостями і загрозами, результати якого в подальшому використовуються для визначення системи стратегічних та оперативних цілей розвитку територіальної громади.

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв‘язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Семидубської громади.

Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.

SWOT-аналіз Семидубської територіальної громади проведено з урахуванням стану та тенденцій розвитку громади, актуальних проблемних питань галузей господарського комплексу та соціальної сфери.

Назва SWOT є похідною з англійської мови і означає:

- S – Strengths / Сила (переваги, сильні сторони внутрішнього характеру)
- W – Weaknesses / Слабкість (проблеми, слабкості внутрішнього характеру)
- O – Opportunities / Можливість (шанси, можливості зовнішнього характеру)
- T – Threats / Загроза (загрози зовнішнього характеру).

Таблиця 2.1. SWOT-аналіз Семидубської громади

Сильні сторони	Слабкі сторони
Зручне географічне розташування поряд з трасою державного значення Рівне – Львів. Близьке розташування залізничної станції, 11 км. Наявність корисних копалих (торф, пісок, крейда). Отримання кар’єру у власність громади: шутер. Значний потенціал для розвитку сільського господарства (68% земельного фонду громади – землі сільськогосподарського призначення). Наявність об’єктів, доступних для інвестицій. Природні умови, сприятливі для розвитку туризму. Функціонує туристичний маршрут. Наявність привабливих природних ресурсів Мінеральні джерела, джемі, дикі мурашки, артезіанська свердловина. Наявність на території громади рекреаційної зони, село Ясенівка, Соснівський старостат, чеське кладовище.	Значна зношеність дорожнього покриття в напрямку від с. Семидуби до районного центру. Високий рівень безробіття. Недостатньо ефективне поводження зі сміттям (відсутність сортування), відсутність полігону для утилізації відходів. Недостатня наповненість учнями освітніх закладів у сільській місцевості. Низький рівень зайнятості дітей. Недостатня кількість місць (просторів) для проведення вільного часу для молоді, людей похилого віку і сімейного дозвілля. Низький рівень залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій в економіку громади. Значна кількість будівель комунальної власності потребує проведення заходів із термомодернізації. Низький рівень громадської активності. 9.Занедбаність водойм.
Можливості	Загрози
Активізація реформ в державі, зростання зацікавленості до України з боку інвесторів. Зростання світового попиту на продовольство. Розвиток відновлюваної енергетики та використання альтернативних видів палива. Співпраця з міжнародними фондами та донорськими інституціями з метою розкриття потенціалу території громади, покращення умов для розвитку мікро-, малого і середнього бізнесу. Використання потенціалу місцевих підприємців, фермерів: садівництво, ягідництво, потреба в складах, морозильниках. Перспектива розробки власного кар'єру шутер. Виробництво: будівельні блоки, бруківка, будівництво доріг.	Військові дії в країні продовжуються. Нестабільність української валюти – гривні. Міграція людей працездатного віку і молоді до великих міст та за кордон. 4. Призупинення реформ в Україні. 5. Зростання вартості енергоресурсів. 6. Зниження рівня грунтових вод. 7.Зменшення доходів населення у зв’язку із економічною кризою в державі.

Сектор «Порівняльні переваги»

Тип стратегії – агресивна, наступальна.

Сильні сторони

Можливості

Підтримують

1. Зручне географічне розташування поряд з трасою державного значення Рівне – Львів.

1. Активізація реформ в державі, зростання зацікавленості до України з боку інвесторів.

2. Близьке розташування залізничної станції, 11 км.

2. Зростання світового попиту на продовольство.

3. Наявність корисних копалих (торф, пісок, крейда). Отримання кар’єру у власність громади: шутер.

3. Розвиток відновлюваної енергетики та використання альтернативних видів палива.

4. Значний потенціал для розвитку сільського господарства (68% земельного фонду громади – землі сільськогосподарського призначення).

4. Співпраця з міжнародними фондами та донорськими інституціями з метою розкриття потенціалу території громади, покращення умов для розвитку мікро-, малого і середнього бізнесу.

5. Наявність об’єктів, доступних для інвестицій.

5. Використання потенціалу місцевих підприємців, фермерів: садівництво, ягідництво, потреба в складах, морозильниках.

6. Природні умови, сприятливі для розвитку туризму. Функціонує туристичний маршрут.

6. Перспектива розробки власного кар'єру шутер. Виробництво: будівельні блоки, бруківка, будівництво доріг.

7. Наявність привабливих природних ресурсів Мінеральні джерела, джемі, дикі мурашки, артезіанська свердловина.

8. Наявність на території громади рекреаційної зони, село Ясенівка, Соснівський старостат, чеське кладовище.

Рис. 2.1. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»

Сектор «Виклики»

Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

Слабкі сторони

Можливості

Зменшують

1. Значна зношеність дорожнього покриття в напрямку від с. Семидуби до районного центру.

1. Активізація реформ в державі, зростання зацікавленості до України з боку інвесторів.

2. Високий рівень безробіття.

2. Зростання світового попиту на продовольство.

3. Недостатньо ефективне поводження зі сміттям (відсутність сортування), відсутність полігону для утилізації відходів.

3. Розвиток відновлюваної енергетики та використання альтернативних видів палива.

4. Недостатня наповненість учнями освітніх закладів у сільській місцевості. Низький рівень зайнятості дітей.

5. Недостатня кількість місць (просторів) для проведення вільного часу для молоді, людей похилого віку і сімейного дозвілля.

6. Низький рівень залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій в економіку громади.

6. Перспектива розробки власного кар'єру шутер. Виробництво: будівельні блоки, бруківка, будівництво доріг.

7. Значна кількість будівель комунальної власності потребує проведення заходів із термомодернізації.

8. Низький рівень громадської активності.

9. Занедбаність водойм.

Рис. 2.2. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

Сектор «Ризики»

Тип стратегії – оборонна.

Слабкі сторони

Загрози

Посилюють

1. Значна зношеність дорожнього покриття в напрямку від с. Семидуби до районного центра.

1. Військові дії в країні продовжуються.

2. Високий рівень безробіття.

1. Нестабільність української валюти – гривні.

3. Міграція людей працездатного віку і молоді до великих міст та за кордон.

4. Призупинення реформ в Україні.

5. Зростання вартості енергоресурсів.

6. Низький рівень залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій в економіку громади.

6. Зниження рівня грунтових вод.

7. Значна кількість будівель комунальної власності потребує проведення заходів із термомодернізації.

7. Зменшення доходів населення у зв’язку із економічною кризою в державі.

8. Низький рівень громадської активності.

9. Занедбаність водойм.

Рис. 2.3. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

1. Порівняльні переваги, виклики і ризики Семидубської громади (ідентифікація пріоритетів розвитку)

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

•Активізація України на шляху до євроінтеграційних процесів та реформ, сприятимуть покращенню бізнес-клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України. З урахуванням таких сильних сторін Семидубської громади, як зручне географічне положення, наявність привабливих ділянок та рекреаційних зон, наявність достатньої кількості трудових ресурсів, такі можливості стимулюватимуть підтримку існуючих та створення нових бізнесів на території громади за рахунок інвесторів, що разом з очікуваним підвищенням доходів населення та зацікавленістю європейських споживачів аграрною органічною продукцією, призведе до зростання рівня зайнятості та рівня доходів населення Семидубської громади.

•Співпраця з міжнародними організаціями і партнерськими інституціями із врахуванням значного туристичного та географічно привабливого потенціалу території позитивно впливатиме на розвиток туризму і рекреаційної сфери і дозволить адаптувати можливості місцевих закладів середньої освіти під реальні потреби ринку.

•Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

Погана якість дорожнього покриття в населених пунктах громади, занедбаність водойм і проблема з безробіттям в середньостроковій перспективі, можуть бути частково подолані завдяки активізації реформ в державі, покращенні інвестиційного клімату і ефективності роботи з ДФРР, та з іншими державними та міжнародними програмами розвитку.

Вирішення проблеми незадовільного стану інженерної інфраструктури та покращення стану надання медичних послуг вимагатиме значних фінансових ресурсів, які можуть з’явитись за умов, зокрема, збільшення рівня бюджетної підтримки для ТГ, наповнення місцевого бюджету і максимального використання місцевих переваг за підтримки міжнародних партнерів.

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

Наступальні дії російських окупаційних військ на сході та півдні нашої країни призведуть до нової хвилі міграції матерів з дітьми за кордон. Серед них кваліфіковані фахівці. Все це посилюватиме зменшення рівня інвестицій в Україну і громаду зокрема, а також негативно впливатиме на ситуацію наповненості учнями навчальних закладів.

Зростання цін на енергоресурси посилюватиме потребу термомодернізації будівель комунальної власності, а зниження рівня грунтових вод створюватиме додаткову потребу в пришвидшенні реалізації проектів із створення систем централізованого водопостачання на селі.

Пониження рейтингу України в інвестиційних рейтингах стримуватиме потенційних закордонних інвесторів від вкладання коштів в українську економіку з метою отримання прибутку. Рівень громадської активності відчутно залежатиме від рівня доходів населення.

Розділ 3. Сценарії розвитку територіальної громади

Визначення сценаріїв розвитку є ключовим етапом стратегічного планування, що дозволяє оцінити можливі шляхи трансформації громади з урахуванням наявних ресурсів, викликів воєнного часу та потенціалу відновлення. У розділі розглянуто альтернативні варіанти розвитку територіальної громади — від інерційного до оптимістичного, — які відображають різний рівень залучення інвестицій, міжнародної підтримки та інституційної спроможності органу місцевого самоврядування. Аналіз сценаріїв слугує основою для обґрунтованого вибору стратегічних пріоритетів та формування реалістичного бачення розвитку громади до 2030 року.

Зважаючи на те, що основним фактором впливу, який обумовлює траєкторію, темпи, можливості та ризики розвитку громад в Україні на сьогоднішній день, є повномасштабна війна, яку розгорнула росія на території нашої держави, в основі сценаріїв розвитку громад лежить фактор війни.

Основними сценаріями розвитку є: інерційний та стримано оптимістичний.

3.1. Інерційний сценарій розвитку нромади

Інерційний сценарій розвитку громади базується на припущенні, що протягом усього періоду планування співвідношення зовнішніх і внутрішніх факторів, (на національному та місцевому рівні), які впливають на громаду як соціально-економічну систему, залишається без суттєвих змін. Це означає, що громада продовжує розвиватися за існуючими тенденціями — без нових стратегічних рішень, — і її стан або залишається стабільним, або поступово погіршується.

Базові припущення інерційного сценарію - національний рівень:

Війна в країні триває протягом 2027 - 2029 років.
Антикорупційні органи працюють не ефективно.
Рівень корупції в країні знижується дуже повільно, через що скорочується підтримка держави зі сторони ЄС та США.
Ріст економіки значно нижчий від запланованого. ВВП зростає на рівні 1%, значно менше ніж заплановані урядом 3-4%.
Порушені логістичні шляхи, що приводить до коливання цін імпортні товари, в першу чергу на пальне, харчі.
Велика залежність від зовнішньої фінансової допомоги.
В умовах повномасштабної війни, інвестиційна привабливість України дуже низька. Величезні ризики для інвесторів.
Реформи для наближення до європейського законодавства, які повинні наблизити вступ України в ЄС та НАТО затягуються в часі, або саботуються.
Ракетні удари по енергосистемі України зі сторони росії приводять до періодичних кризових ситуацій в енергетиці (відключень).
Не правильно розставлені пріоритети на державному рівні. В енергетичній і соціальній сфері, держава продовжує фінансувати субсидії замість впровадження енергоощадливих технологій і впровадження опалювання на альтернативних видах палива.
Проекти з енергоефективності впроваджуються лише окремими фондами та організаціями.
Відсутність стратегічного бачення енергонезалежності держави.
Незначні податкові надходження через поширення тіньової економіки в країні.
Частка малого та середнього бізнесу в наповненні державного бюджету незначна.
Центральна влада в Києві не ризикує приймати необхідні але в той самий час непопулярні рішення через періодичне наближення виборів.

Базові припущення інерційного сценарію - місцевий рівень:

Демографічна криза, не вирішується а навіть поглиблюється, що призводить до зменшення чисельності населення громади на 20% вже до 2027 року.
Війна в країні триває протягом 2027- 2029 років. Що призводить, до ще більших руйнувань економіки.
Місцевий бюджет значно недоотримує надходження у вигляді податків через поширення тіньової економіки в регіоні.
Закривається ряд навчальних закладів, через значне скорочення кількості молоді шкільного і дошкільного віку.
Інвестори оминають Семидубську громаду стороною, не знайшовши інформацію про потенційно привабливі земельні ділянки та інші комунальні об’єкти.
Рівень життя в сільських населених пунктах громади продовжує дуже відрізнятись від рівня життя в обласному центі. Молодь мігрує до великих міст і вибирає життя поза межами своєї малої батьківщини.
Не зважаючи на потужний туристичний потенціал, більшість потенційних гостей продовжує проїжджати транзитом територію Семидубської громади. Відсутність туристичних дороговказів і погано розвинена туристична інфраструктура (автопаркінги, заклади харчування, готелі, громадські вбиральні, туристична навігація, програмні туристичні додатки) не дозволяє залучати додаткові кошти на розвиток малого і середнього бізнесу.
Слаба інтегрованість сільських територій з адмінцентром громади впливає на настрої мешканців, які не відчувають переваг від створення ТГ.
Мережа закладів культури, освіти і медицини продовжує працювати не надто ефективно, наповненість бібліотек є лише номінальною і не відповідає фактичній відвідуваності.
Незадовільна ситуація із сортуванням сміття. Тільки 80% сміття опиняється на сміттєзвалищі, а сортується близько 10 %.

Результат імплементації інерційного сценарію:

Через невтішні прогнози, щодо продовження активних бойових дій на 2027 -2029 роки, кількість ветеранів, інвалідів війни постійно збільшується. Можливі нові хвилі руху біженців, внутнішньо – переміщених осіб (ВПО). Збільшується навантаження на місцевий бюджет в соціальній сфері.
Через відтік працездатного населення до великих міст і за кордон зменшується бюджет розвитку громади.
Витрати на освіту продовжують залишатися в районі 80% від потрби. Кошти на утримання учнів в навчальних закладах через низьку їхню наповнюваність по відношенню до проектної потужності значно перевищують вартість утримання учня в обласному центрі.
Реальний сектор економіки перебуває значною мірою в тіні. Місцева влада докладає недостатньо зусиль для використання інвестиційного потенціалу території громади. Населення живе за рахунок самозайнятості, державних виплат, субсидій і торгівлі, переважно не сплачуючи податки до бюджету.
Продовжує падати якість життя в сільських територіях. Дорожнє покриття в населених пунктах руйнується, населення не має доступу до якісних медичних послуг та інших видів послуг.
Низький рівень комунікації на рівні «влада-бізнес- громадськість».
Через відсутність зацікавлення з боку громадськості культурні заклади не користуються популярністю. А через їхній поганий технічний стан та відсутність сучасного обладнання, перестають бути центрами життя громади і занепадають.

3.2. Стримано – оптимістичний сценарій розвитку нромади

Стримано-оптимістичний сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються більш сприятливі зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує власні сильні сторони (конкурентні переваги) та можливості з метою нівелювання ризиків, які виникають з огляду на умови суспільно-економічного розвитку країни. Основним фактором цього сценарію є ймовірність завершення війни не пізніше 2027 року.

Базові припущення стримано – оптимістичного сценарію - національний рівень:

За сприяння наших західних партнерів, перш за все країн ЄС і США війна в країні закінчується в 2027 році.
Падіння економіки припиняється, починається ріст економіки. Фінансова система стабілізується та стає більш самостійною.
Відновлюються всі порушені логістичні шляхи, що приводить до зменшення цін на імпортні товари, в першу чергу на пальне, харчі.
Всі необхідні, життєвоважливі реформи впроваджуються згідно з планом – судова, медична, освітня, децентралізаційна.
Антикорупційні органи працюють ефективно.
Рівень корупції в країні знижується дуже швидко, через що підтримка держави зі сторони ЄС та США стає ще відчутнішою.
Реформи для наближення до європейського законодавства, які повинні наблизити вступ України в ЄС та НАТО проваджуються швидко та ефективно.
Центральна влада в Києві приймає всі необхідні, але в той самий час, можливо, непопулярні рішення.
ВВП зростає на рівні 3,5-4% щорічно.
В країні починають діяти всі програм з МВФ та ЄС в рамках макроекономічної допомоги.
Фінансування Державного Фонду Регіонального Розвитку зростає до 2,5% ВВП. Реалізація розвиткових проектів сприяє відновленню стратегічно важливої інфраструктури.
Зменшується залежність від зовнішньої фінансової допомоги.
Після закінчення війни, інвестиційна привабливість України дуже дуже висока. Мінімальні ризики для інвесторів.
Малий та середній бізнес внаслідок ефективної політики уряду виходить з «тіні», створюється велика кількість робочих місць.
Частка малого та середнього бізнесу в наповненні державного бюджету збільшується.
Стратегічне планування на національному та регіональному рівнях йде в парі з розробкою реалістичних Планів реалізації стратегічних пріоритетів розвитку.
В Україну заходять великі інвестори. З’являється попит на промислові зони в сільській місцевості.
Стабілізується курс української валюти.
Зростає рівень життя. Створюються нові робочі місця, інвестори підвищують зарплати до рівня вище середнього по Україні.
Знижується податковий тиск.
Збільшуються податкові надходження через бажання підприємців працювати в рамках податкового законодавства.
Кредити на розвиток бізнесу стають доступнішими.
Енергосистема України працює на повну потужніть, що дає можливість експортувати електроенергію в країни ЄС.
Формується бачення та реалізовується стратегія енергонезалежності держави.
Проекти з енергоефективності впроваджуються на рівні держави. Розпочинаються масштабні проекти з утеплення об’єктів соціальної та житлової інфраструктури. Споживання газу в державі зменшується на 30%.
Правильно розставлені пріоритети на державному рівні. В енергетичній і соціальній сфері, держава не фінансує субсидії а стимулює енергоефективні заходи. В тому числі технології з впровадження опалювання на альтернативних видах палива.

Базові припущення стримано – оптимістичного сценарію - місцевий рівень:

Завдяки неймовірній волі українського народу, війна в країні закінчується в 2024 році.
Олександрійська ТГ стає однією з найбільш активних у сфері розкриття потенціалу територій.
Демографічна ситуація поліпшується, що призводить до збільшення чисельності населення громади на 20% вже до 2027 року.
В місцевий бюджет значно збільшуються надходження у вигляді податків через покращення комунікації «влада – бізнес – громадськість».
Оптимізується робота навчальних закладів. Витрати на освіту становлять не більше 50% коштів громади.
Інвестори цікавляться Олександрійською громадою. Вчасно, та в повній мірі, отримують інформацію про потенційно привабливі земельні ділянки та інші комунальні об’єкти.
Рівень життя в сільських населених пунктах громади продовжує зростати, та наближається до рівня життя в обласному центі. Молодь припиняє мігрувати до великих міст і вибирає життя в межах своєї малої батьківщини.
Громада в повній мірі використовує свій потужний туристичний потенціал. Більшість потенційних гостей зупиняється в туристичних локаціях на території Олександрійської громади. Встановлено достатньо туристичних дороговказів. Розбудована туристична інфраструктура (автопаркінги, заклади харчування, готелі, громадські вбиральні, туристична навігація, програмні туристичні додатки). Все це, дозволяє залучати додаткові кошти на розвиток малого і середнього бізнесу.
Налагоджено якісне сполучення сільських територій з адмінцентром громади.
В закладах культури, освіти і медицини використовуються сучасні технології (точки доступу Wi-Fi, Smart – простір, електронний документообіг, комфорт перебування і т.д.).
Ситуація із сортуванням та переробкою сміття значно покращилась. Майже 50% сміття сортується та проходить вторинну переробку.
Для ефективної роботи з ветеранами, інвалідами війни, в громаді функціонує «Ветеранський простір». Для допомоги та адаптації ВПО в громаді працює відділ соціального захисту населення. Місцевий бюджет покриває всі необхідні витрати в соціальній сфері.
Припиняється відтік працездатного населення до великих міст і за кордон, що призводить до збільшення надходжень до бюджету розвитку громади.
Реальний сектор економіки повертається з тіні. Місцева влада робить ефективні заходи з мотивації представників бізнесу в сплаті податків.
Завдяки підтримці малого і середнього бізнесу власні наповнення до бюджету зростають на 25 %.
В громаді розроблений Інвестиційний паспорт.
Місцева влада дотримується стратегічних пріоритетів розвитку Рівненської області до 2027 року.
Працівники сільської ради проходять спеціалізоване навчання та активно використовують можливості залучення зовнішніх коштів на розвиток. В структурі сільської ради з’являються посади проектних менеджерів, які пишуть і реалізовують проекти за кошти міжнародних донорів, інфраструктурної субвенції, ДФРР і Обласного Конкурсу проектів розвитку.
Місцева влада докладає достатньо зусиль для використання інвестиційного потенціалу території громади. Економічно активним громадянам надається всебічна допомога для створення власного бізнесу.
Місцева влада використовує інноваційні підходи до покращення безпекової ситуації в населених пунктах ТГ. Встановлюються засоби відеонагляду на перетинах ключових шляхів і в місцях масового скупчення людей, монтуються мережі освітлення в сільській місцевості.
Дорожнє покриття в населених пунктах ремонтується.
Населення отримує якісні медичні послуги.
Заклади культури користуються популярністю. Через хороший технічний стан та облаштування сучасними засобами, стають центрами життя громади.

Результат імплементації стримано-оптимістичного сценарію для Семидубської ТГ:

Відтік населення уповільнюється: молодь має ширші можливості працевлаштування в громаді та менше виїжджає в пошуках кращих перспектив.
Громада поступово приваблює інвесторів, які створюють нові робочі місця. Конкуренція між підприємствами за кваліфіковані кадри сприяє стабілізації демографічної ситуації, зростанню заробітних плат і, відповідно, надходжень до місцевого бюджету.
Розширюється доступ бізнесу до кредитних ресурсів завдяки загальній економічній стабілізації, зниженню банківських ставок та появі нових державних механізмів підтримки підприємництва. У громаді формуються сприятливі умови для розміщення малих і середніх, зокрема високотехнологічних, виробництв та сфери послуг, зростає рівень самозайнятості. Сільська рада підтримує постійний діалог з бізнесом через реалізацію місцевих цільових програм.
У сільській місцевості зростають обсяги виробництва та переробки аграрної продукції, з'являються агропереробні підприємства та формуються локальні продуктові бренди.
Громада поступово розкриває свій логістичний та транзитний потенціал завдяки державним і кредитним програмам.
Зростання бюджетних надходжень, зокрема бюджету розвитку, та ефективне використання донорської підтримки дозволяють модернізувати інфраструктуру — включно з сільськими населеними пунктами громади: ремонтуються та будуються дороги, з'являються нові багатофункціональні соціальні об'єкти, оновлюється соціальна інфраструктура.
Розвивається туризм, креативні індустрії та суміжні сфери гостинності й харчування. Повністю розкривається потенціал природно-заповідних територій, об'єктів культурної спадщини та традиційних особливостей сільського життя громади. Формується туристична сервісна інфраструктура, громада інтегрується в регіональні й міжнародні туристичні маршрути завдяки промоційним заходам.
Влада, бізнес та громадскість активно співпрацюють. Як наслідок систематичної та постійної роботи, вдається реалізувати до 90 % запланованих у Стратегії заходів, що до 2027 року приводить до покращення якості освіти, охорони здоров’я, культури, якості життя населення та інших сфер діяльності громади.

Розпочавши процес стратегічного планування, Семидубська територіальна громада тим самим зайняла активну позицію у формуванні власного майбутнього, яке має реалізуватися саме за стримано-оптимістичним сценарієм. Цей сценарій формує стратегічне бачення — бажаний майбутній стан громади, до якого вона прагне через реалізацію запланованої діяльності. Бачення є інтегруючим чинником як на етапі планування, так і на етапі впровадження Стратегії, а його досягнення — найвіддаленіша мета, до якої громада рухається, поетапно реалізуючи проміжні цілі.

Розділ 4. Стратегічне бачення розвитку територіальної громади

Відповідно до соціально-економічного аналізу, з урахуванням думки громадськості, місцевого бізнесу та за рішенням робочої групи з розробки Стратегії:

Семидубська територіальна громада — безпечна, згуртована та економічно спроможна громада, що впевнено рухається шляхом відновлення й розвитку. Це громада з розвиненою інфраструктурою та якісними дорогами, ефективним місцевим самоврядуванням, яке вміє залучати партнерів і ресурси міжнародної технічної допомоги для реалізації інвестиційних проєктів. Це територія зі сприятливим бізнес-кліматом, де розвивається аграрне виробництво та переробка, розкривається туристичний потенціал, а мешканці мають доступ до сучасних соціальних, освітніх та культурних послуг.

Громада дбає про безпеку своїх мешканців та підтримку захисників, зберігає чисте довкілля та доглянуті населені пункти, розвиває партнерські зв'язки з іншими громадами, фондами та організаціями — в Україні та за кордоном. Активні, небайдужі мешканці й відповідальна влада спільно творять майбутнє громади, спираючись на прозорість, довіру та взаємну підтримку.

Це бачення ґрунтується на спільних цінностях громади — єдності, відповідальності та готовності діяти разом. Воно об'єднує мешканців навколо спільної мети, спонукає до співпраці й допомагає усвідомити: лише спільними зусиллями громада зможе подолати виклики воєнного часу, відбудуватися та створити гідні умови життя для нинішніх і майбутніх поколінь.

Розділ 5. Стратегічні, оперативні цілі та завдання розвитку територіальної громади

5.1. Відповідність Стратегії розвитку Семидубської громади, Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр

Система стратегічного планування в Україні базується на координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівнях.

При розробці Стратегії розвитку Семидубської сільської територіальної громади на період до 2031 року враховані ключові аспекти Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки.

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки є основним планувальним документом для реалізації секторальних стратегій розвитку, координації державної політики у різних сферах, досягнення ефективності використання державних ресурсів у територіальних громадах та регіонах в інтересах людини, єдності держави, сталого розвитку історичних населених місць та збереження традиційного характеру історичного середовища, збереження навколишнього природного середовища та сталого використання природних ресурсів для нинішнього та майбутніх поколінь українців.

Стратегія розвитку Семидубської громади була підготовлена згідно змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 р. № 940). Ця Стратегія розроблена відповідно до Цілей сталого розвитку України до 2030 року, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722.

Стратегія розвитку Семидубської громади враховує положення Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035), та плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 588 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3773).

Аналіз відповідності стратегічних цілей Стратегії розвитку Семидубської територіальної громади на період до 2031 року Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, приведено у таблиці 5.1. та відповідність оперативним цілям приведено у таблиці 5.2.

Таблиця 5.1. Аналіз відповідності стратегічних цілей Стратегії розвитку Семидубської територіальної громади на період до 2031 року, Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки

Стратегічні цілі Державної стратегії розвитку на 2021-2027 рр.	Стратегічні цілі Семидубської громади
	1. Розвиток інвестиційного та бізнес-клімату в громаді	2. Розвиток системи муніципального управління і надання муніципальних та інших послуг	3. Екологічно чиста громада



1. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах	X	X	X


2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів	X	X	X


3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування	X	X	X

Стратегічні цілі Державної стратегії розвитку на 2021-2027 рр.	Стратегічні цілі Семидубської громади
	1. Розвиток інвестиційного та бізнес-клімату в громаді	2. Розвиток системи муніципального управління і надання муніципальних та інших послуг	3. Екологічно чиста громада



1. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах	X	X	X


2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів	X	X	X


3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування	X	X	X

Таблиця 5.2. Аналіз відповідності оперативних цілей Стратегії розвитку Семидубської територіальної громади на період до 2031 року, Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки

Оперативні цілі Державної стратегії розвитку на 2021-2027 рр.	Операційні цілі Семидубської громади
	1.1. Сприяння розбудові партнерства між органами місцевого самоврядування та інвесторами	1.2. Посилення фінансової спроможності органу місцевого самоврядування шляхом залучення коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації публічних інвестиційних проектів для відновлення та розвитку територіальної громади.	1.3. Ефективне функціонування єдиної геоінформаційної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM	2.1. Підвищення якості надання освітніх, медичник, культурних, спортивних, адміністративних та соціальних послуг (робота з ВПО, ветеранами)	2.2. Підвищення якості роботи комунальних підприємств шляхом покращення стану технічної інфраструктури в громаді	2.3. Підвищення рівня безпеки та громадського порядку в умовах повномасштабної війни	3.1. Благоустрій населених пунктів громади шляхом реалізації заходів поводження з побутовими відходами	3.2. Використання місцевих переваг у галузі туризму та культури















1.1. Забезпечення інтегрованого розвитку територій з урахуванням інтересів майбутніх поколінь	X	X	X		X	X	X	X


1.2. Задоволення потреби населення у якісних адміністративних і публічних послугах	X	X	X	X	X


1.3. Соціальний захист ветеранів війни та їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп населення	X	X	X		X		X	X


2.1. Інфраструктура, стійка до безпекових, соціальних та економічних викликів	X	X	X	X	X	X	X	X


2.2. Сильна, спроможна та конкурентоспроможна регіональна економіка	X	X	X	X	X	X	X	X


3.1. Розвиток інституційної спроможності органів публічної влади з урахування кращих практик ЄС	X	X	X	X	X	X	X	X


3.2. Розвиток різних форм співробітництва та ефективне управління публічними інвестиціями		X	X	X	X	X	X	X

5.2. Відповідність Стратегії розвитку Семидубської громади, Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року.

З огляду на постанови Уряду щодо оновлення Державної стратегії регіонального розвитку (ДСРР), Рівненська обласна рада затвердила зміни до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року (рішення від 28 березня 2025 року № 1069) та прийняла новий План заходів на 2025–2027 роки. Документи приведені у відповідність до реалій воєнного стану, євроінтеграційних вимог та реформи управління публічними інвестиціями.

Стратегічні напрямки розвитку Семидубської громади також сформовані відповідно до стратегічних цілей Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, яка базується на аналізі результатів соціально-економічного розвитку області, розумінні актуальних проблем розвитку регіону, районів та територіальних громад. Комплексна система заходів повинна забезпечити розвиток людського капіталу, досягнення високої якості життя та економічного зростання на основі раціонального використання природніх ресурсів екологічно невиснажливої, інноваційно орієнтованої промисловості на засадах смарт – спеціалізації (виробництво меблів, виробництво паперу та паперових виробів, виробництво машин та устаткування), підвищенні продуктивності агропромислового сектору. Враховуючи їх, Рівненська область у перспективі має зберегти статус індустріально-аграрного регіону з розвиненою дорожньо – транспортною логістичною інфраструктурою а також соціально- культурного, освітнього центру.

Аналіз відповідності стратегічних цілей Стратегії розвитку Семидубської територіальної громади на період до 2031 року Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 роки, приведено у таблиці 5.3. та відповідність оперативним цілям приведено у таблиці 5.4.

Таблиця 5.3. Аналіз відповідності стратегічних цілей Стратегії розвитку Семидубської територіальної громади на період до 2031 року, Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 роки

Стратегічні цілі стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року	Стратегічні цілі Семидубської громади
	1. Розвиток інвестиційного та бізнес-клімату в громаді	2. Розвиток системи муніципального управління і надання муніципальних та інших послуг	3. Екологічно чиста громада



1. Розвиток конкурентної економіки	X	X	X


2. Збалансований розвиток територій області	X	X	X


3. Розвиток людського капіталу	X	X	X

Таблиця 5.4. Аналіз відповідності оперативних цілей Стратегії розвитку Семидубської територіальної громади на період до 2031 року, Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 роки

Оперативні цілі стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року	Операційні цілі Семидубської громади
	1.1. Сприяння розбудові партнерства між органами місцевого самоврядування та інвесторами	1.2. Посилення фінансової спроможності органу місцевого самоврядування шляхом залучення коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації публічних інвестиційних проектів для відновлення та розвитку територіальної громади.	1.3. Ефективне функціонування єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку громади як складової Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM	2.1. Підвищення якості надання освітніх, медичник, культурних, спортивних, адміністративних та соціальних послуг (робота з ВПО, ветеранами)	2.2. Підвищення якості роботи комунальних підприємств шляхом покращення стану технічної інфраструктури в громаді та рекреаційних зон	2.3. Підвищення рівня безпеки та громадського порядку в умовах повномасштабної війни	3.1. Благоустрій населених пунктів громади шляхом реалізації заходів поводження з побутовими відходами	3.2. Використання місцевих переваг у галузі туризму та культури















1.1. Підтримка високотехнологічних виробництв та наукових досліджень	X	X	X		X	X


1.2. Створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу	X	X	X	X	X	X	X	X


1.3. Стимулювання залучення інвестицій	X	X	X	X	X	X	X	X


2.1. Забезпечення розвитку інфраструктури територій	X	X	X	X	X	X	X	X


2.2. Стимулювання ефективного урядування, економічної активності та спроможності громад	X	X	X	X	X	X	X	X


3.1. Підвищення обізнаності та соціальної активності жителів	X	X	X	X	X	X	X	X


3.2. Забезпечення рівних можливостей для самореалізації та належних умов для проживання населення	X	X	X	X	X	X	X	X

5.3. Стратегічні, операційні цілі та завдання розвитку територіальної громади.

Враховуючи стратегію розвитку Рівненської області до 2027 року, та базуючись на результатах соціально-економічного аналізу території, SWOT-аналізі, Робоча Група обрала, як основну, стримано-оптимістичний сценарій розвитку громади.

Цей сценарій передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою зовнішніх при максимальному використанні сильних сторін. Важливим аспектом є враховування потреб ветеранів війни та членів їх родин під час реалізації ключових завдань стратегії.

Операційні цілі деталізовані в завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада намагатиметься досягнути цілей свого розвитку.

Таким чином, отримана структура цілей складається із 3 стратегічних цілей, 8 оперативних цілей та 22 завдань.

Таблиця 5.5. Структура стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії розвитку

Стратегічна ціль	Операційна ціль	Завдання
1. Розвиток інвестиційного та бізнес-клімату в громаді	1.1. Сприяння розбудові партнерства між органами місцевого самоврядування та інвесторами	1.1.1. Покращення інфраструктури підтримки бізнесу. 1.1.2. Створення переліку інвестиційно-привабливих об’єктів. 1.1.3. Інформаційна підтримка інвестиційної привабливості громади.
1. Розвиток інвестиційного та бізнес-клімату в громаді	1.2. Посилення фінансової спроможності органу місцевого самоврядування шляхом залучення коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації публічних інвестиційних проектів для відновлення та розвитку територіальної громади.	1.2.1. Формування та систематичне оновлення переліку якісних публічних інвестиційних проектів відповідно до пріоритетів відновлення та розвитку громади. 1.2.2. Налагодження партнерства із міжнародними донорами, фондами та фінансовими організаціями для залучення грантових і кредитних ресурсів. 1.2.3. Підвищення рівня компетентності працівників громади у сфері розробки, супроводу та управління міжнародними грантовими проектами. 1.3.1. Формування, систематичне внесення та актуалізація даних про об’єкти відбудови й інфраструктури в геоінформаційній системі та екосистемі DREAM. 1.3.2. Навчання відповідальних працівників громади та забезпечення їх необхідним технічним обладнанням для професійної роботи в системі DREAM. 1.3.3. Забезпечення публічного моніторингу та прозорості всіх етапів реалізації проектів відбудови громади через інструменти екосистеми DREAM.
	1.3. Ефективне функціонування єдиної геоінформаційної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM)
2. Розвиток системи муніципального управління і надання муніципальних та інших послуг	2.1. Підвищення якості надання освітніх, медичник, культурних, спортивних, адміністративних та соціальних послуг (робота з ВПО, ветеранами)	2.1.1. Модернізація матеріально-технічної бази закладів освіти, охорони здоров'я, культури та спорту для забезпечення їх безбар'єрності та підвищення якості послуг. 2.1.2. Підвищення кваліфікації працівників комунальних установ щодо надання психосоціальної підтримки, інклюзії та етичної взаємодії з жителями громади.
	2.2. Підвищення якості роботи комунальних підприємств шляхом покращення стану технічної інфраструктури в громаді	2.2.1. Модернізація та оновлення спеціалізованої техніки і матеріально-технічної бази комунальних підприємств для підвищення якості їх роботи. 2.2.2. Проведення капітального ремонту та реконструкції критичної інженерної інфраструктури (водо -, та теплопостачання) із застосуванням енергоефективних технологій.
	2.3. Підвищення рівня безпеки та громадського порядку в умовах повномасштабної війни	2.3.1. Соціальний захист вразливих груп населення. 2.3.2. Облаштування, ремонт та забезпечення безперешкодного доступу жителів громади до найпростіших доступних укриттів і об’єктів цивільного захисту. 2.3.3. Модернізація та проведення мереж вуличного освітлення в населених пунктах 2.3.4. Проведення ремонту та модернізація стратегічно важливих об’єктів комунальної власності.
3. Екологічно чиста громада	3.1. Благоустрій населених пунктів громади шляхом реалізації заходів поводження з побутовими відходами	3.1.1. Облаштування сучасних майданчиків для роздільного збору сміття та закупівля нових контейнерів у населених пунктах громади. 3.1.2. Ліквідація стихійних сміттєзвалищ та налагодження регулярного вивезення побутових відходів з усіх старостинських округів громади. 3.1.3. Проведення інформаційно-просвітницьких кампаній для населення щодо поводження з сміттям.
3. Екологічно чиста громада	3.2. Використання місцевих переваг у галузі туризму та культури	3.2.1. Створення туристичних маршрутів і локальних культурних фестивалів для популяризації історичної та природної спадщини села Семидуби. 3.2.2. Облаштування комунальної відпочинкової зони та туристичної інфраструктури для залучення відвідувачів і розвитку місцевого підприємництва.

Стратегічна ціль 1. Розвиток інвестиційного та бізнес-клімату в громаді, спрямована на використання найбільш вагомих переваг Семидубської громади — її ресурсів та потенціалу — задля диверсифікації та розвитку економіки, підвищення привабливості громади як місця для ведення бізнесу для підприємців і потенційних інвесторів. Досягнення цієї цілі забезпечується через три операційні цілі:

1.1. Сприяння розбудові партнерства між органами місцевого самоврядування та інвесторами.

1.2. Посилення фінансової спроможності органу місцевого самоврядування шляхом залучення коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації публічних інвестиційних проектів для відновлення та розвитку територіальної громади.

1.3. Ефективне функціонування єдиної геоінформаційної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM).

Стратегічно важливим для громади є підтримка та розвиток пріоритетних видів господарювання: переробної промисловості, виробництва харчових продуктів, сільського господарства, логістики, торгівлі та надання послуг, що сприятиме зростанню рівня зайнятості та доходів населення. Розбудова партнерських відносин з інвесторами (1.1) створюватиме додаткові можливості для розвитку саме цих галузей, а залучені через МТД та МФО кошти (1.2) — дозволять реалізовувати публічні інвестиційні проєкти, критично важливі для відновлення інфраструктури громади.

Крім того, діяльність громади буде спрямована на підвищення рівня підприємницької активності мешканців, розвиток туристичного потенціалу, зокрема формування якісного туристичного та креативного продукту й його промоцію з метою максимального використання економічного потенціалу наявних природних і культурно-історичних ресурсів.

До 2030 року громада спрямує зусилля на залучення інвестицій та створення для цього всіх необхідних умов: пришвидшення процесів актуалізації та розробки містобудівної документації з урахуванням потреб бізнесу під промисловість, логістику та послуги, паспортизації природних ресурсів, впорядкування об'єктів нерухомого комунального майна для передачі в орендне користування. Прозорість та системність цих процесів забезпечуватиметься завдяки впровадженню геоінформаційної системи управління відбудовою (1.3), яка дозволить ефективно координувати заходи з будівництва та розвитку інфраструктури на всій території громади.

Завдання

Реалізація операційної цілі 1.1. «Сприяння розбудові партнерства між органами місцевого самоврядування та інвесторами» здійснюється через виконання таких завдань:

1.1.1. Покращення інфраструктури підтримки бізнесу. Громада створюватиме та розвиватиме елементи бізнес-інфраструктури (індустріальні майданчики, консультаційну та адміністративну підтримку), що створюватиме сприятлмві умови входу для підприємців та інвесторів.

1.1.2. Створення переліку інвестиційно-привабливих об'єктів. Формування актуального реєстру земельних ділянок, приміщень та об'єктів комунальної власності, придатних для інвестування, дозволить оперативно пропонувати інвесторам конкретні варіанти розміщення бізнесу.

1.1.3. Інформаційна підтримка інвестиційної привабливості громади. Системна промоція інвестиційного потенціалу території через інформаційні матеріали, презентації та участь у профільних заходах сприятиме формуванню позитивного іміджу громади серед потенційних партнерів та інвесторів.

Операційна ціль 1.2. «Посилення фінансової спроможності органу місцевого самоврядування шляхом залучення коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій» реалізується через такі завдання:

1.2.1. Формування та систематичне оновлення переліку якісних публічних інвестиційних проєктів відповідно до пріоритетів відновлення та розвитку громади — це забезпечить наявність готового портфелю проєктних ідей для подання донорам у міру появи відповідних програм фінансування.

1.2.2. Налагодження партнерства із міжнародними донорами, фондами та фінансовими організаціями для залучення грантових і кредитних ресурсів — розбудова прямих контактів з донорською спільнотою підвищить шанси громади на отримання фінансової підтримки.

1.2.3. Підвищення рівня компетентності працівників громади у сфері розробки, супроводу та управління міжнародними грантовими проєктами — забезпечить інституційну спроможність громади самостійно готувати якісні заявки та ефективно адмініструвати отримані кошти.

Операційна ціль 1.3. «Ефективне функціонування єдиної геоінформаційної системи управління процесом відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM)» передбачає виконання таких завдань:

1.3.1. Формування, систематичне внесення та актуалізація даних про об'єкти відбудови й інфраструктури в геоінформаційній системі та екосистемі DREAM — забезпечить наявність повної та достовірної інформаційної бази для планування й моніторингу відновлювальних процесів.

1.3.2. Навчання відповідальних працівників громади та забезпечення їх необхідним технічним обладнанням для професійної роботи в системі DREAM — сприятиме якісному та безперебійному веденню геоінформаційної системи на місцевому рівні.

1.3.3. Забезпечення публічного моніторингу та прозорості всіх етапів реалізації проєктів відбудови громади через інструменти екосистеми DREAM — підвищить довіру мешканців та партнерів до процесів відновлення й дозволить оперативно відстежувати хід виконання робіт.

Стратегічна ціль 2. Розвиток системи муніципального управління і надання муніципальних та інших послуг, спрямована на підвищення якості, доступності та ефективності послуг, які громада надає своїм мешканцям, а також на забезпечення безпечних умов життя в умовах повномасштабної війни. Досягнення цієї цілі забезпечується через три операційні цілі:

2.1. Підвищення якості надання освітніх, медичних, культурних, спортивних, адміністративних та соціальних послуг (робота з ВПО, ветеранами).

2.2. Підвищення якості роботи комунальних підприємств шляхом покращення стану технічної інфраструктури в громаді.
2.3. Підвищення рівня безпеки та громадського порядку в умовах повномасштабної війни.

Стратегічно важливим для громади є забезпечення сталого доступу мешканців до якісних публічних послуг незалежно від місця проживання в межах громади. Підвищення якості освітніх, медичних, культурних, спортивних, адміністративних і соціальних послуг (2.1) є особливо актуальним в умовах масового внутрішнього переміщення населення — громада забезпечує підтримку ВПО та ветеранів, інтеграцію їх у життя громади, доступ до необхідних послуг та психосоціальної підтримки.

Модернізація технічної інфраструктури та підвищення якості роботи комунальних підприємств (2.2) забезпечить надійне функціонування систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання та поводження з відходами, що безпосередньо впливає на якість життя мешканців і спроможність громади надавати базові послуги на належному рівні.

В умовах повномасштабної війни особливого значення набуває підвищення рівня безпеки та громадського порядку (2.3) — забезпечення захисту цивільного населення, функціонування об'єктів критичної інфраструктури, укриттів та систем оповіщення, а також підтримка правопорядку на території громади.

До 2030 року громада спрямує зусилля на розбудову ефективної, клієнтоорієнтованої системи надання послуг, модернізацію комунальної інфраструктури та посилення інституційної спроможності для реагування на виклики безпеки, що разом сприятиме підвищенню довіри мешканців до органу місцевого самоврядування та покращенню якості життя в громаді.

Завдання

Реалізація операційної цілі 2.1 «Підвищення якості надання освітніх, медичних, культурних, спортивних, адміністративних та соціальних послуг (робота з ВПО, ветеранами)» здійснюється через виконання таких завдань:

2.1.1. Модернізація матеріально-технічної бази закладів освіти, охорони здоров'я, культури та спорту для забезпечення їх безбар'єрності та підвищення якості послуг. Оновлення обладнання, приміщень та створення безбар'єрного середовища дозволить надавати якісні послуги всім мешканцям громади, включно з людьми з інвалідністю, ветеранами та особами з особливими потребами.

2.1.2. Підвищення кваліфікації працівників комунальних установ щодо надання психосоціальної підтримки, інклюзії та етичної взаємодії з жителями громади. Навчання персоналу сприятиме належній роботі з ВПО, ветеранами та іншими вразливими категоріями мешканців, які потребують особливого підходу в умовах воєнного часу.

Операційна ціль 2.2 «Підвищення якості роботи комунальних підприємств шляхом покращення стану технічної інфраструктури в громаді» реалізується через такі завдання:

2.2.1. Модернізація та оновлення спеціалізованої техніки і матеріально-технічної бази комунальних підприємств для підвищення якості їх роботи. Оснащення підприємств сучасною технікою забезпечить своєчасне й ефективне надання комунальних послуг мешканцям громади.

2.2.2. Проведення капітального ремонту та реконструкції критичної інженерної інфраструктури (водо- та теплопостачання) із застосуванням енергоефективних технологій. Модернізація мереж підвищить надійність постачання та зменшить втрати ресурсів, що особливо важливо в умовах обмежень воєнного часу.

Операційна ціль 2.3 «Підвищення рівня безпеки та громадського порядку в умовах повномасштабної війни» передбачає виконання таких завдань:

2.3.1. Соціальний захист вразливих груп населення. Забезпечення адресної підтримки мешканців, які найбільше постраждали від війни — ВПО, сімей загиблих і поранених захисників, людей похилого віку та осіб з інвалідністю.

2.3.2. Облаштування, ремонт та забезпечення безперешкодного доступу жителів громади до найпростіших доступних укриттів і об'єктів цивільного захисту. Приведення укриттів у належний стан та їх рівномірний розподіл на території громади підвищить рівень захищеності мешканців під час повітряних тривог.

2.3.3. Модернізація та проведення мереж вуличного освітлення в населених пунктах. Відновлення та розширення вуличного освітлення підвищить безпеку пересування мешканців у темний час доби, зокрема в умовах відключень електроенергії.

2.3.4. Проведення ремонту та модернізація стратегічно важливих об'єктів комунальної власності. Приведення ключових об'єктів до належного технічного стану забезпечить їх стійке функціонування та готовність до використання в кризових ситуаціях.

Стратегічна ціль 3. Екологічно чиста громада, спрямована на збереження й покращення стану довкілля, формування чистих та доглянутих населених пунктів, а також розкриття природного, туристичного і культурного потенціалу території для підвищення якості життя мешканців та привабливості громади. Досягнення цієї цілі забезпечується через дві операційні цілі:

3.1. Благоустрій населених пунктів громади шляхом реалізації заходів поводження з побутовими відходами.

3.2. Використання місцевих переваг у галузі туризму та культури.

Стратегічно важливим для громади є формування системного підходу до поводження з побутовими відходами (3.1) — від збору та вивезення до належного облаштування місць накопичення сміття, — що безпосередньо впливає на чистоту та естетичний вигляд населених пунктів, стан довкілля та здоров'я мешканців. Впорядкований благоустрій території створює комфортні умови проживання та підвищує привабливість громади як для мешканців, так і для потенційних інвесторів і туристів.

Розкриття туристичного та культурного потенціалу громади (3.2) дозволить максимально використати наявні природні ресурси, об'єкти культурної спадщини та традиційні особливості місцевого життя для розвитку туристичної галузі. Це сприятиме диверсифікації місцевої економіки, створенню нових робочих місць у сфері послуг та гостинності, а також популяризації громади за її межами.

До 2030 року громада спрямує зусилля на створення чистого, доглянутого та екологічно безпечного середовища проживання, а також на формування якісного туристичного продукту, що разом сприятиме сталому розвитку території та зростанню її привабливості.

Завдання

Реалізація операційної цілі 3.1 «Благоустрій населених пунктів громади шляхом реалізації заходів поводження з побутовими відходами» здійснюється через виконання таких завдань:

3.1.1. Облаштування сучасних майданчиків для роздільного збору сміття та закупівля нових контейнерів у населених пунктах громади. Створення зручної та доступної інфраструктури для роздільного збору відходів сприятиме формуванню культури поводження зі сміттям серед мешканців та зменшенню обсягів змішаних відходів.

3.1.2. Ліквідація стихійних сміттєзвалищ та налагодження регулярного вивезення побутових відходів з усіх старостинських округів громади. Забезпечення рівномірного охоплення всієї території громади послугами з вивезення сміття усуне джерела забруднення довкілля та покращить санітарний стан населених пунктів.

3.1.3. Проведення інформаційно-просвітницьких кампаній для населення щодо поводження з сміттям. Підвищення обізнаності мешканців про правила сортування та утилізації відходів сприятиме формуванню відповідальної екологічної поведінки та ефективнішому використанню створеної інфраструктури.

Операційна ціль 3.2 «Використання місцевих переваг у галузі туризму та культури» реалізується через такі завдання:

3.2.1. Створення туристичних маршрутів і локальних культурних фестивалів для популяризації історичної та природної спадщини села Семидуби. Розвиток тематичних маршрутів та проведення культурних заходів сприятиме залученню відвідувачів, збереженню та промоції місцевої культурної ідентичності.

3.2.2. Облаштування комунальної відпочинкової зони та туристичної інфраструктури для залучення відвідувачів і розвитку місцевого підприємництва. Створення якісної рекреаційної інфраструктури підвищить привабливість громади для туристів та стимулюватиме розвиток супутнього малого бізнесу — зелений туриз, готельний бізнес, харчування та сфери послуг.

Розділ 6. Очікувані результати та індикатори досягнення операційних цілей

Стратегічна ціль 1. Розвиток інвестиційного та бізнес-клімату в громаді

Операційна ціль 1.1. Сприяння розбудові партнерства між органами місцевого самоврядування та інвесторами

Очікувані результати: Створено сприятливі умови для взаємодії громади з бізнесом та інвесторами, підвищено обізнаність потенційних інвесторів про можливості громади, спрощено доступ до інвестиційно-привабливих об'єктів.

Індикатори виконання:

Кількість елементів бізнес – інфраструктури, створених — 10 одиниць, модернізованих — 20 одиниць.
Кількість об'єктів у переліку інвестиційно-привабливих активів — 35 одиниць.
Кількість інформаційних матеріалів та презентацій про інвестиційний потенціал громади — 100 одиниць.
Кількість укладених угод або меморандумів з інвесторами —10 одиниць.

Операційна ціль 1.2. Посилення фінансової спроможності органу місцевого самоврядування шляхом залучення коштів МТД та МФО

Очікувані результати: Сформовано портфель якісних інвестиційних проєктів, налагоджено партнерство з міжнародними донорами, підвищено спроможність працівників громади готувати та супроводжувати грантові заявки.

Індикатори виконання:

Кількість проєктів у переліку публічних інвестиційних проєктів — 20 одиниць.
Кількість укладених партнерських угод з фондами та МФО — 10 одиниць.
Обсяг залучених грантових, кредитних коштів — 20 000 тис. грн.
Кількість працівників, які пройшли навчання з проєктного менеджменту — 14 осіб.
Кількість якісних підготовлених грантових заявок — 20 одиниць.

Операційна ціль 1.3. Ефективне функціонування єдиної геоінформаційної системи управління процесом відбудови (екосистема DREAM)

Очікувані результати: Забезпечено повний і актуальний облік об'єктів відбудови та інфраструктури, підвищено прозорість процесів відновлення, підвищено спроможність працівників громади професійно працювати в системі DREAM.

Індикатори виконання:

Частка об'єктів відбудови, внесених до системи DREAM, — 25% від загальної кількості.
Кількість навчених та сертифікованих працівників — 10 осіб.
Кількість одиниць технічного обладнання, закупленого для роботи в системі — 5 одиниць.

Стратегічна ціль 2. Розвиток системи муніципального управління і надання муніципальних та інших послуг

Операційна ціль 2.1. Підвищення якості надання освітніх, медичних, культурних, спортивних, адміністративних та соціальних послуг (робота з ВПО, ветеранами)

Очікувані результати: Модернізовано матеріально-технічну базу закладів соціальної сфери, забезпечено безбар'єрність послуг, підвищено кваліфікацію працівників комунальних установ щодо роботи з ВПО, ветеранами та вразливими групами.

Індикатори виконання:

Кількість закладів освіти, охорони здоров'я, культури та спорту у яких проведено модернізацію, — 20 одиниць.
Частка закладів, обладнаних відповідно до вимог безбар'єрності, — 50%.
Кількість працівників, які пройшли навчання з психосоціальної підтримки та інклюзії, — 25 осіб.
Кількість ВПО та ветеранів, охоплених послугами громади, — 45 осіб.

Операційна ціль 2.2. Підвищення якості роботи комунальних підприємств шляхом покращення стану технічної інфраструктури

Очікувані результати: Оновлено спеціалізовану техніку комунальних підприємств, проведено капітальний ремонт критичної інженерної інфраструктури, підвищено енергоефективність систем водо- та теплопостачання.

Індикатори виконання:

Кількість одиниць оновленої спецтехніки — 10 одиниць.
Протяжність відремонтованих чи реконструйованих мереж водо та теплопостачання — 12 км.
Обсяг зекономлених коштів завдяки енергоефективним рішенням — 2 000 тис. грн/рік.

Операційна ціль 2.3. Підвищення рівня безпеки та громадського порядку в умовах повномасштабної війни

Очікувані результати: Забезпечено соціальний захист вразливих груп населення, приведено укриття у належний стан, модернізовано вуличне освітлення, відремонтовано стратегічно важливі об'єкти комунальної власності.

Індикатори виконання:

Кількість мешканців, охоплених заходами соціального захисту, — 1300 осіб.
Кількість облаштованих чи відремонтованих укриттів і об'єктів цивільного захисту — 5 одиниць.
Частка населених пунктів громади із модернізованим вуличним освітленням — 50%.
Кількість стратегічно важливих об'єктів, у яких проведено ремонт чи модернізацію, — 7 одиниць.

Стратегічна ціль 3. Екологічно чиста громада

Операційна ціль 3.1. Благоустрій населених пунктів громади шляхом реалізації заходів поводження з побутовими відходами

Очікувані результати: Впроваджено систему роздільного збору сміття, ліквідовано стихійні сміттєзвалища, налагоджено регулярне вивезення відходів з усіх старостинських округів, підвищено екологічну свідомість мешканців.

Індикатори виконання:

Кількість облаштованих майданчиків для роздільного збору сміття – 10 одиниць.
Кількість закуплених контейнерів для роздільного збору сміття — 30 одиниць.
Кількість ліквідованих стихійних сміттєзвалищ — 5 одиниць.
Частка старостинських округів, охоплених регулярним вивезенням відходів, — 90%.
Кількість проведених інформаційно-просвітницьких заходів — 30 одиниць.

Операційна ціль 3.2. Використання місцевих переваг у галузі туризму та культури

Очікувані результати: Створено туристичні маршрути та culturally-орієнтовані заходи, облаштовано рекреаційну та туристичну інфраструктуру, підвищено впізнаваність громади як туристичної дестинації, стимульовано розвиток місцевого підприємництва у сфері гостинності.

Індикатори виконання:

Кількість створених туристичних маршрутів — 5 одиниць.
Кількість проведених культурних фестивалів, заходів — 6 одиниць. на рік
Кількість облаштованих об'єктів туристичної, рекреаційної інфраструктури — 10 одиниць.
Кількість відвідувачів туристичних об'єктів, заходів громади — 400 осіб на рік.
Кількість нових суб'єктів підприємництва у сфері туризму, готельного бізнесу — 15 одиниць.

Розділ 7. Проведення моніторингу, оцінювання реалізації Стратегії

Процеси реалізації, моніторингу та оцінювання є складовими єдиного стратегічного планувального циклу.

Оцінювання – визначення результатів впливу реалізації Стратегії на розвиток територіальної громади, досягнення запланованих результатів та врахування їх у наступному плановому циклі.

Система реалізації Стратегії. Реалізація Стратегії включає розроблення та затвердження Плану заходів, формування бюджету з урахуванням цілей, визначених у Стратегії, реалізацію місцевих програм розвитку, проєктів та заходів, моніторинг досягнення цілей та їх коригування у разі необхідності. Реалізація стратегічних, операційних цілей та завдань Стратегії передбачає одночасне виконання багатьох завдань різними структурами виконавчого комітету ради, бізнесом, громадським активом та мешканцями, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Система впровадження Стратегії має два рівні: політичний та технічний.

Політичний рівень забезпечує особисто сільський голова, виконавчий комітет, депутатський корпус. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти Робочої групи з управління реалізацією та моніторингу Стратегії, пропозиції щодо внесення змін до Стратегії та її оновлення. Сільська рада для досягнення цілей та виконання завдань Стратегії приймає рішення щодо внесення змін до неї на підставі пропозицій сільського голови.

Технічний рівень впровадження виконують відповідальні за досягнення завдань Стратегії структурні підрозділи виконавчого комітету та комунальні установи Семидубської сільської ради.

З метою покращення ефективності їх роботи та координації дій щодо реалізації Стратегії розпорядженням сільського голови утворюється Робоча група з управління реалізацією Стратегії та моніторингу (далі – Робоча група) як постійно діючий консультативно-дорадчий орган.

Робочу групу очолює сільський голова. Склад Робочої групи визначається розпорядженням сільського голови. До її складу входять особи, які представляють найважливіших учасників процесу планування й реалізації Стратегії: керівники структурних підрозділів виконавчого комітету ради та комунальних підприємств, відповідальні за виконання завдань Стратегії, інші представники сільської ради, представники бізнесу, установ, організацій, громадських організацій, активні мешканці, зокрема ті, що брали участь у її розробці.

Робоча група збирається не рідше одного разу на півріччя (в січні, під час оцінки реалізації Стратегії в минулому році, і в липні, під час збору пропозицій проєктів для подальшої реалізації Стратегії) та виконує такі функції:

координує дії підрозділів, комунальних установ сільської ради, старост громади, органів державної влади, підприємств та установ у процесі реалізації Стратегії, проєктів місцевого розвитку, заходів місцевих та регіональних програм;
здійснює підготовку щорічних звітів про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії;
здійснює підготовку піврічних звітів про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії;
готує пропозиції щодо внесення змін (актуалізації) Стратегії.

За організацію роботи Робочої групи, збір і аналіз інформації про стан виконання Стратегії, збір і аналіз інформації про стан досягнення індикаторів Плану заходів, узагальнення інформації для формування звітів про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії та Плану заходів, а також формування пропозицій щодо внесення змін (актуалізації) Стратегії відповідає структурний підрозділ виконавчого комітету ради – фінансовий відділ Семидубської сільської ради.

Процес реалізації Стратегії здійснюється на основі Плану заходів з її реалізації.

План заходів з реалізації Стратегії розвитку територіальної громади на період до 2030 року розробляється строком на три роки (на 2026–2028 роки), з урахуванням пріоритетів, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України та відповідною регіональною стратегією розвитку, і складається з організаційних заходів та проєктів місцевого (регіонального) розвитку, місцевих програм розвитку, відповідно до завдань, основою для яких є стратегічні та операційні цілі, визначені Стратегією розвитку Семидубської громади на період до 2030 року.

Проєкт Плану заходів подається на затвердження сільській раді одночасно із проєктом Стратегії або не пізніше ніж через 3 місяці після затвердження Стратегії.

Підготовка Плану заходів, контроль за станом та строками виконання здійснюється виконавчим комітетом сільської ради, а контроль за цільовим використанням коштів – головними розпорядниками коштів.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії та Плану заходів здійснюється за рахунок:

коштів бюджету територіальної громади;
коштів державного бюджету, в тому числі міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;
коштів обласного (районного) бюджету;
коштів, які надходять до бюджетів у рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
інших джерел, не заборонених законодавством.

Моніторинг реалізації Стратегії. Для відстеження та аналізу динаміки і структурних змін, що відбуваються у громаді відповідно до визначених у Стратегії стратегічних, операційних цілей та завдань, проводиться моніторинг реалізації Стратегії та Плану заходів. Моніторинг є сукупністю заходів з обліку, збору, аналізу та узагальнення інформації про стан реалізації Стратегії та Плану заходів.

Результати моніторингу є основою для висновків про необхідність внесення змін (актуалізації) Стратегії та стимулювання її реалізації.

Моніторинг впровадження Стратегії здійснюється щорічно на основі аналізу кількісних та якісних індикаторів, що демонструють рівень виконання стратегічних, операційних цілей та завдань, зокрема шляхом порівняння базових (на початок реалізації Стратегії), прогнозованих проміжних (станом на конкретний період) і фактичних значень показників.

Звіт про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії готує Робоча група, узагальнення та формування його тексту здійснює фінансовий відділ Семидубської сільської ради. Голова Робочої групи (сільський голова) в термін не пізніше одного місяця після закінчення звітного періоду представляє його на розгляд сесії сільської ради. Повний текст звіту підлягає обов'язковому розміщенню на офіційному вебсайті сільської ради.

Звіт про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії включає узагальнену таблицю у формі згідно додатку 12 до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265, та висновки у вигляді аналітичної довідки.

Моніторинг виконання Плану заходів з реалізації Стратегії здійснюється двічі на рік на основі відстеження виконання визначених індикаторів результативності впровадження кожного проєкту місцевого розвитку.

Звіт про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії включає узагальнену таблицю у формі згідно додатку 13 до вищезазначених Методичних рекомендацій та висновки у вигляді аналітичної довідки.

Звіти про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії за перше півріччя та за рік готує Робоча група, узагальнення та формування їх тексту здійснює фінансовий відділ Семидубської сільської ради. Голова Робочої групи (сільський голова) в термін не пізніше одного місяця після закінчення звітного періоду представляє їх на розгляд сесії відповідної ради. Крім того, звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської ради.

Оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів проводиться після завершення строку їх реалізації на основі даних звітів проведеного моніторингу та є необхідним етапом для отримання інформації стосовно досягнення очікуваних результатів, їх впливу на стан соціально-економічного розвитку територіальної громади та інформації щодо сталості змін з метою прийняття в подальшому необхідних управлінських рішень та коригувань.

На основі здійснення оцінювання складається заключний звіт, який містить:

результати порівняння базових (на початок реалізації Стратегії), прогнозованих цільових (станом на останній період) і фактичних значень показників;
досягнення запланованих цілей;
задоволення потреб різних груп заінтересованих осіб;
наявність незапланованих змін та впливів;
діяльність, що призвела до змін (зокрема незапланованих);
ефективність механізмів реалізації Стратегії та ресурсних витрат;
стійкість результатів Стратегії тощо.

Оцінювання може бути внутрішнім (проводиться виконавцями Стратегії) та зовнішнім (проводиться залученими експертами).

Звіти про оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів готує Робоча група, узагальнення та формування їх тексту здійснює фінансовий відділ Семидубської сільської ради. Голова Робочої групи (сільський голова) в термін не пізніше трьох місяців після закінчення періоду реалізації Стратегії та Плану заходів представляє їх на розгляд сесії сільської ради. Крім того, заключні звіти про оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів оприлюднюються на офіційному вебсайті громади.

[1] https://superagronom.com/karty/karta-gruntiv-ukrainy#win16

[2] За даними головного управління статистики у Рівненській області за доступом:

https://www.gusrv.gov.ua/. Статистичного збірника «Регіони України» 2021. Державна служба статистики України https://surl.li/rgiuch . Статистичного збірника «Витрати і ресурси домогосподарств України у 2021 році» Державна служба статистики України csrv2.ukrstat.gov.ua.

[3] - https://openbudget.gov.ua/local-budget/1754500000/info/indicators?year=2025&month=12

« повернутися